Іскри

Пала багаття серед ночі,
Червоним в очі кровоточить,
Горять в багатті тім життя.
Й хоч запалив його не я,

Та в ньому маю теж згоріти.
Згоріти й іскрою злетіти,
Як іскри ті, що вже до мене
І з іменами, й безіменні

Згоріли чи ось-ось, недавно,
І ще слізьми стікають рани,
Чи вже давно, і їхній прах
Уже пропав десь у вітрах.

Колись згорю я, безперечно,
І крає біль мене сердечна
За долю іскорки моєї:
Чи висоти сягне тієї

Де світять тисячі зірок,
Що теж злетіли у свій срок,
Чи може неба не сягне,
І просто попелом впаде.
_________
22.03.2018

Подобається

#2176 в Різне
#550 в Поезія

Відредаговано: 03.10.2022