Іскри
Мрія
За синю безодню ховається вечір,
Вже гамір стихає й не чутно малечі,
Стихає і море, і хвилі вщухають,
І вже не яряться, а ледве зітхають.
І небо темніє, й одна за одною
Спалахують зорі, і над водою
Одвічні сплітають свої візерунки…
Зорі - художниці, зорі - чаклунки.
Часу́ вже сягнуло давно за опівніч,
На березі вдвох ми із ніччю віч-на́-віч,
Вона щось шепоче, в дрімоту вганяє,
Я в небо дивлюся, що зорями сяє.
Я в небо дивлюся, бо мрію плекаю,
Що з неба зірветься, я зірку чекаю.
Нехай би та зірка впаде і згорить,
І мрія здійсниться моя у ту мить.
На березі двоє нас, я лиш і ніч,
Й часу́ вже сягнуло давно за півні́ч.
А я все дивлюся у небо й гадаю:
Чи варті бажання зорі хоч одної?
Не знаю…
_________
15.12.2019
Відредаговано: 03.10.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
