Іскри

Дахи

А ви літаєте вві сні?
Чи відірватись від землі
Ви можете хоча б вночі,
Й до іскор тих, що в вишині

Піднятися, і звідти вниз
Поглянути крізь скло із сліз?
А я літаю! Кожну ніч!
Й людським законам всім опріч

На вас дивлюся я згори,
І опускаюсь на дахи,
Й гуляю срібними ночами
Містечок різними дахами.

Було так завжди, ніч у ніч,
Та інше стало цьогоріч…
Я підіймаюсь догори,
Дивлюся вниз — та де ж дахи?

Крізь скло оте, що з моїх сліз,
Лише руїни бачу скрізь.
Містечка вмерли, їх нема,
Лиш над руїнами юрма

Невинних душ людей убитих,
Та кров’ю їхнєю омитих,
З будинків, що гуляв дахами,
З їх трупів — смерті храми.

А ви, оті, що це вчинили,
Якби ж хоч раз, хоч на хвилину,
Змогли злетіти, й звідти вниз
Поглянути крізь скло із сліз…
_________
27.08.2022

Подобається

#2170 в Різне
#546 в Поезія

Відредаговано: 03.10.2022