7

    Ну, нормально. Такі ранкові наїзди бадьорять і тримають у формі. Так завелась, що розписала графік промоутерів соку «Альфа Джус» на 20 днів,  молочні продукти на 15, дегустацію сиру і білого вина поставила на спільних локаціях (вони одне одних доповнять), і ще на цілий місяць – дитячий одяг від бренду « Літли».

    Десь під обід зателефонував Соловйов. Вони на своїй локації розпродали всі цукерки. Прислав фото порожніх полиць.

    А вони кажуть – персонал розслабився! Та у ФІТКРОСІНГ вчора завезли партію цукерок, розраховану на місяць! А він їх впарив за два дні, і ще встиг шаурму заточити, і баришню за сідниці лапнути! Оце профі! Глянула на годинник. Можна було б на годину раніше відпустити, раз така справа, але ж це ФІТКРОСІНГ! Цей ТРЦ на особливому контролі у того дегенерата Крукова. Буде слинити більше, чим дихати.

- Що там, нагадай, у вас? – промовила в мобільний. – Подарунок за дві великі пачки?

- Так точно, - відповів Соловйов, що вже явно щось жував.

- Тоді робимо так – впарюєте малі пачки. Умови ті самі, але подарунок тим, хто бере чотири одиниці. Годинку протягнете, а на завтра, скажу, клієнтам, щоб завезли ще партію.

    Відбила дзвінок і лише зараз помітила, що на вайбері нове повідомлення. Вібрувало ж ще тоді, як вона їла цукерка у кабінеті Кортинського. Геть забула. А повідомлення то – від її унікального сусіда. Андрій Петрович скинув кілька малюнків, де зображено, як дівчина виконує ті чи інші вправи. Під кожним малюнком підпис – «два підходи по 15 раз», «3 по 10», «3 по 12».

    І ні слова в стилі: «вибач, мене понесло», «ще раз вибач, я ідіот».

    Сухий і черствий, як чурбак якийсь неотесаний. Як там Пашка казав? Закотлєтився їх сусід та й годі.  Піднялась і попрямувала в кабінет Кортинського.

- Пішли на обід, - сказала з порога.

    Вони завжди обідали разом. Так вийшло. Артемчик нікого не цурався –  його ж велика теорія твердила, що всі в компанії то є одна велика команда, але одні їли ще о дванадцятій, хтось – чітко о першій дня і лиш Артемчик, як і Яна голодними себе не почували аж до 14:30. Отак і вирішили, що коли хтось перший дозріє, то другого і кличе на обід. Може, тому й здружились, якщо можна оте все назвати дружбою. Могли сперечатись так, що аж з очей іскри сипляться, могли прикривати одне одного перед Олегом, але загалом – спрацювались.

- Рис і риба? – оцінив її вибір Артем. – Ти знову сіла на здорове харчування?

- Мене посадили, - пхикнула вона.

    Дочекалась, щоб він наївся, бо про серйозні речі із чоловіками треба говорити виключно, коли вони не голодні, і в бій:

- Тьом, зроби реконструкцію!

- Твій геніальний мозок знову придумав щось екстраординарне?

- Ні, я все – про те саме, -  стенула плечима вона. – Ти обіцяв подумати і одразу забув. А я ж можу одразу до Олега з цим всім піти – ти мене знаєш.

- Я просто не розумію, для чого витрачати свій час, сили і енергію на те, що не приносить кошти.

- Це принесе кошти! – Яна підсунулась ближче до столу. – Якщо клієнту працювати з нами буде комфортно – він до нас прийде ще раз. Та і вдумайся – наскільки ми розгрузимо тебе! Ти, ніби бос, а працюєш так, ніби ти виконавець, а не керівник! Це не правильно! Ти маєш довіряти своїй команді і вміти делегувати роботу нам!

- За твоєю великою ідеєю прочитується, що опісля, моя посада взагалі не потрібна. Ти вирішила мене з’їсти?

    Яна пхикнула і засміялась, закотивши очі.

- Спи спокійно, хлопче, я такого не їм, - вона оглянулась, щоб пересвідчитись чи довкола нікого лишнього нема. – Невже тобі справді не здається абсурдним те, що клієнт, який приходить до нас, має працювати окремо з тим, хто розставить йому промоутерів, окремо з тим, хто замовить банери, а ще з тим, хто знайде аніматорів, які організують грандіозне відкриття, четвертий робить соц. опитування (які, як на мене – то взагалі якесь нікому не потрібне лайно), п’ятий – рекламу в газетах, радіо і громадському транспорті… Альо! Людині буде набагато простіше, якщо їй покажуть одного, з кого він питатиме результати - мене чи там того довбаного Крукова, чи Інку і все, розумієш? Не клієнт має сидіти пів години на телефоні, а та одна відповідальна особа, яка займається його проектом! Чи ти думаєш, що якщо я живу таблицями і графіками, то я не зможу замовити банер чи знайти аніматорів? Та я зі своїх промоутерів зроблю аніматорів – і будуть більші зарплати, і цікавіші цифри в твоїх звітах. Це – по-перше. По друге, якби ти зробив таку реконструкцію тоді, коли я говорила про неї вперше, то коли мене положили в лікарню, мій проект просто забрав би хтось із колег, а не фітнес тренер Лариса, яка підставила своє плече, коли всі ці розумники відхрещувались від додаткових обов’язків, а тепер кожна нагла морда ще дозволяє собі зловтішатись, що у неї щось не вийшло!

- Все сказала?

- Припустимо.

- А тепер поясни мені, ти віриш, що Інка зможе виконувати твою роботу якісно? – Він схрестив на грудях руки, а отже, морально від неї замикався.

    Е ні, пацанчик, так не буде. Це – останній шанс. Не візьмешся за реконструкцію сам, Яна піде до Олега!

- От якраз Інка – зможе, - хижо усміхнулась Яна. – Вона тихоня, але це – сірий кардинал. Робить все чітко, вчасно і не зважаючи ні на що! Ти ніколи не помічав, що у всіх стресових і не стандартних ситуаціях, ні разу не спасувала лише вона і, щоб ти знав – я!

- Яка ти скромна.

- А от Круков не справиться, - Яна пропустила мимо вух його шпильку. – Крукова пора списувати.

- То вся ця грандіозна задумка тільки щоб кишнути з твоїх очей Крукова?

- Ні, так мілко я не плаваю. – Вона усміхнулась і вже до краю допила свій фреш. – Ще мені не подобається  Радінова, Трачук, і ота парочка -  Федотова плюс Зіомін . А після не складних математичних обчислень, виходить так, що слізно і болісно розпрощавшись із цими чудовими персонажами, ті, хто залишаються, отримують більший об’єм роботи, а, отже, значно відчутнішу зарплату.