Сльози на землю не падають

37

- Нууу, я не думаю, що це зробив він, - протягнула Жанна, вислухавши історію Яни. – Він мені не подобається, як чоловік, але я просто не вірю, що він здатен побити жінку. І це не тому, що я бачу Андрія Петровича дуже благородним.  Швидше, він не міг би зробити такого тому, що він не схильний робити нічого того, чого б не схвалила його мама. Розумієш? Такий тип людини. Здоровий, як ведмідь, та й віком давно не юниий, а мама для нього – це МАМА. Авторитет і перша скрипка.

- Мама просто хвора. Він відчуває обов’язок нею опікуватись, - вкинула словечко Яна.

- А от ти мене дивуєш, - все з таким же примруженим поглядом продовжувала  говорити Жанна. – Те, що зараз ти його захищаєш, свідчить про те, що твоя симпатія до нього досі не вивітрилась. Ти його боїшся і водночас не хочеш розпрощатися із ним остаточно. Причому, усе це не зважаючи на те, що у тебе є досить хороший, успішний чоловік. Це дуже дивно. ДУЖЕ!

- Успішний – це добре, - зітхнула Яна і відвела погляд кудись убік. – Але ж треба, щоб був такий, без якого не можеш дихнути. Кохання ж не купити.

- Ага, ага, розсмішила, - скривилася Жанна. – Треба такий, щоб і у горі, і у радості. А у горі і у радості, навіть таким високоморальним як ти, завжди хочеться бути із тим, хто твердо стоїть на ногах. Романтика, цьомки, бомки – все це до пори до часу. Не будь наївною. І дивись на все це тверезо.

- Жанна, ти якесь чудовисько, - розсміялася Яна і підняла свій келих вгору.

- Я навіть не знаю у кому процент чудовиська вищий: у мені чи все ж у тобі, - відповіла на те Жанна і їх бокали дзенькнули.

    Дівчата засиділись. Келихи дзенькали, вино закінчувалось.

    Десь приблизно о пів на дванадцяту ночі прийшло повідомлення від Соловйова.

- Ах ти ж падло таке невдячне, - процідила Яна крізь зуби, прочитавши вміст повідомлення. – Уявляєш, що пише… Я знайшов іншу роботу. Вибач, завтра уже вийти на акцію не зможу.

- Так буває.

- Та я його штрафану на пів зарплати! – нервово перебила її Яна. – У нього завтра на одиннадцяту ранку зміна. Він міг раніше мені сказати? Коли мені шукати? І кого? Він, скатіна, прекрасно знає, що всі розписані.  І знаєш, що наразі розриває мене найбільше? Той дегенератистий Круков завжди казав, що ніж у спину мені першим всуне той, від кого чекаєш найменше. І так воно й вийшло… О, телефонує! Серед ночі! Ти уявляєш яка молодь пішла?

- Ти вже п’яна, - тихо спробувала вклинити словечко Жанна.

    Але Яна й не почула. Глибоко вдихнула і прийняла дзвінок.

- Чим ще ти мене хочеш добити? – випалила без будь-яких вітань.

- У мене мала моя роботу шукає. То може мене завтра підмінити, - відповів Соловйов.

- Ти нормальний взагалі? У Фіткросінг? Твоя мала?

    Яна просто відбила дзвінок і швирнула мобільного на диван.

- Мала його замінить,  - буркнула сама до себе. – Патли викрасила в рожевий, завжди ходить в якійсь ідіотській толстовцій із написом в стилі «Я загадка. Спробуй розгадай», і жуйка з рота не витягається! Як та корова румигає, і всіх клієнтів відлякує! Халепа. Кого поставити… Дай мені номер клоуна того. Аркадія.

- Швидкість і креативність твоїх рішень мене вражають, але тому Аркадію десь близько сорока років, і вже надто пізно йому телефонувати.

- Я сьогодні не телефонуватиму, - стенула плечима Яна, - а завтра зателефоную. Типу під приводом – що ж картину дарую. Ну і роботку запропоную.

- А чому йому? – Жанна виглядала такою ошелешеною, що Яна аж розсміялась

- У кожного своя методика, - швидко проговорила Яна, розкинувши в сторони руки. – А якщо серйозно, то уже навіть на ці акції, за які ми взялись, мені людей катастрофічно не вистачало. Але я ніколи не відмовляю клієнту, який уже прийшов і готовий заплатити кошти. Тому, я просто взяла свій мобільний телефон і телефонувала всім підряд із запитанням чи не хочуть підзаробити. Всім, без витнятку: колишнім одногрупникам, ріелтору, який шукав мені квартиру, чуваку, якому я на ОЛХ продала свою шафу, фотографу, до якого ходила колись на фотосесію… Ну всім, одним словом. То я просто знаю, що наразі ВЗАГАЛІ не маю до кого звернутись, щоб підмінив завтра цього мого Соловейка. Хіба Аркашка. Взагалі не бачу у ньому промоутера, якщо чесно, але там у парі із ним буде Марінка моя – та все витягне. Просто треба будь-яке тіло, щоб стояло і видавало подарунки. Та і не забувай, що наразі ми говоримо про чувака, який танцював стриптиз у образі клоуна!

- А дівчина у толстовці і з рожевим волоссям не підходить?

- Не підходить, Жанна! Я не дам роботу ЙОГО дівці. Таких речей я просто ніколи і нікому не пробачаю! Дванадцята ночі! Нормально? Може я вже сексом займаюсь, а не чекаю в кого з них планета зайде завтра не вийти на роботу!

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше