Епілог

    Пройде багато часу, коли Яна дізнається, чому під його биту потрапила саме вона. Просто коли Яна поверталась додому в той роковий вечір, їй щось упало в око. Вона ввімкнула фронтальну камеру, намагаючись побачити у чому проблема. А він подумав, що на горизонті блогер. Отакий не модний, не сучасний, не стильний.

    «Що в цьому дворі можна знімати?» - майнуло у його гарячій, скаламученій, спотвореній думці.

    Бо його завжди дратували отакі блогери. Все має бути якісно! Не так! Не тут! Не в такий спосіб! Бив… Вбивав не її – вбивав своє роздратування.

    Конкурс Яна не виграла. І Арт Ап не виграв. Виграв проект із громадськими вбиральнями. Яна ридала тихо. Як завжди – лише в плече Паші. Олєжик дав цілковите і абсолютне добро на реконструкцію своєї фірми, і Яна дійсно вивела Арт Ап на новий рівень. Щоправда, як тільки досягла бажаного – звільнилась. Просто Пашка заставив її скористатись  його коштами для відкриття у місті сімейно розвиваючого центру. Наразі вона займається ним цілком і повністю У неї виходить. Хоча – хіба ж у тому хтось сумнівався, окрім неї самої?

    У Артемчика народилась донечка. Він досі директор Арт Апу і він досі не знає, що його планували звільнити.

    Одразу дві донечки народилось у колишнього Яни. Яна лише мовчки усміхнулась, коли дізналась оту новину і більше ніколи не згадувала своє колишнє життя.

    Пашка освідчився аж через пів року. Виявляється, всі ці роки він думав, що Яна не хотіла жити в його квартирі на Некрасова, бо їй не сподобався ремонт. Тому він найняв дизайнера, який мав «вловити» смаки Яни і перепланувати оте райське гніздечко на новий лад. Дизайнер тривалий час вивчав сторінки Яни в соціальних мережах і врешті це замовлення було виконано. Квартира, доречі записана на маму Пашки, з якою Яна нарешті познайомилась.

   Картину Пікассо Олєжик через багато років подарує невістці, бо вона художник, культурознавець і справжній естет. Це стане їхнім родинним анекдотом.

    А Андрія Петровича, як завжди, «відмазають». Щоправда, не на довго. Він знову вляпається в подібну історію, то ж знову потрапить у спеціалізовану клініку закритого типу.

    Яна знайде дітей Ольги Григорівни і знайде потрібні слова, щоб старенька вчителька змогла не лишень обійняти їх після довгої розлуки, а й дозволити собі зронити сльозу.

   Тих сліз вона уже не боятиметься.