Смерть на долоні
******
Я тримала у руках смерть, маленький, понівечений шматок металу. Це була смерть мого друга.
Скільки важить куля? Якихось пару грамів? Можливо, але ця куля пропалювала мою долоню холодом металу, тиснула важкістю горя, яке вона приносить, наздоганяючи ціль.
Недалеко від мене, в парі метрів, грала донька мого друга, красиве, не по-дитячому мудре створіння. Диво природи з яскраво-блакитними, величезними очима, що дивляться на світ з цікавістю. Біля багаття сиділа його дружина, витончена, ніжна, приємна молода жінка. А мій друг стояв поруч зі мною і спокійно розповідав, не вдаючись в подробиці, звідки в нього ця куля.
На цей раз смерть не досягла своєї цілі, а що буде далі? Чи буде так само мило посміхатися жінка, чи буде так само безтурботно грати дитина? Що принесе їм наступний раз?
З тривогою дивлюся на цю сім'ю, таку гармонійну, наповнену ніжністю і любов'ю. Прошу тих, хто там, зверху, охороняти їх. Нехай завжди звучить дитячий сміх, нехай сяють очі жінок, нехай не буде війни!
27 квітня 2014 року
#2170 в Сучасна проза
Відредаговано: 28.07.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
