Смертельно закохана

IX

  Аж під вечір Марічка розплющила очі. Те, що вона залишилася живою, здавалося їй справжнім дивом. Розправивши зім’яту весільну сукню, дівчина рушила до свого села. Щось таки змінилося, але вона ніяк не могла збагнути, що саме.

  Вийшовши із лісу колишня наречена побачила в саду свою подругу Дарину, тому одразу рушила до неї.

– То весілля тепер не буде? – запитала Марічка. – Всі вже розійшлись?

  Та коли Даринка глянула на свою кращу подругу, то божевільно закричала, а тоді втекла до хати.

– Чого це ти? – здивувалася колишня наречена.

  Після того пішла селом до озера. А коли глянула на своє відображення, то не побачила свого вродливого тіла, а тільки прозору постать. Від побаченого дівчина жахнулася. Тепер ж вона збагнула, що більше не належала до світу людей.

– Я попереджав, – співчутливо мовив знайомий голос.

  Несподівано біля образу дівчини виник зеленоокий юнак.

– То ми тепер будемо разом? – запитала та, що раніше була Марією.

– Навіки! - почула у відповідь. 

  І тепер вже двом духам нічого не могло завадити бути разом. Закохані злилися у вічному поцілунку.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше