Сміттяр

32

На щастя, Поллі була вдома сама, тож ніхто не заважав їхній відвертій розмові. Дівчина трохи здивувалася, коли Ерік затягнув до квартири валізу, але, коли він почав схвильовано переповідати останні новини -  про карантин і те, що не може зв'язатися з Тедом, вона особливого занепокоєння не виявила.

 - Подумаєш, можливо, телефон вкрали, або він десь його посіяв, - розважливо сказала Поллі. - А на те, щоб відновити номер, потрібен час. А може, він і не знав твого номера напам'ять, то й поновити його не вдасться. Хіба купити зовсім новий телефон з новою сімкою.

 - Тож ми не зможемо ніяк із ним зв'язатися цілий місяць, а то й більше! - Ерік відчував сильне роздратування. Ну чому зараз, коли все, здавалося, було так чудово, знову втрутився Його Величність Випадок і все зіпсував.

 - Ну й що? Посидить там трохи безвилазно, може, мізки стануть на місце, - Поллі взяла щітку для волосся і почала причісуватися перед дзеркалом. - А чого ти з багажем? Куди зібрався?

 - От, чорт! - Ерік ляснув себе по лобі. - Як же невчасно повернулися батьки Теда! Його матінці заманулося зробити ремонт у моїй квартирі, і вона сказала, щоб я, точніше, Тед, на вихідні перебрався до них. І як я буду з ними жити під одним дахом? Вони ж мене розкусять в один момент!

 - Як будеш так труситися від страху, як зараз, то розкусять неодмінно. Візьми себе в руки і поводься, як завжди. У тебе все чудово виходить. Я сама вас інколи готова сплутати останнім часом, - Поллі лукаво посміхнулася і підморгнула.

 - Але ж це  не сторонні люди, а батько й мати! Мої б точно помітили підміну. До речі, я поняття не маю, як Тед буде розрулювати ситуацію... Він їх зовсім не знає. І був у мене вдома лише один раз!

 - Та не панікуй ти... Тед завжди вміє викрутитися, щось і тут придумає. А от з тобою справа гірша. Скільки, ти сказав, триватиме той ремонт?

 - Та наче Емма говорила, що в понеділок я зможу повернутися додому...

 - Ну й чудово, - заявила Поллі. - Тепер я візьму справу в свої руки і все вирішу.

 - Яким чином? - спитав Ерік.

 - Побачиш! Ну то що, вирушаємо до Тедових родаків, вони ж чекають тебе на обід?

Ерік невдоволено скривився, але нічого не відповів.

************

Зовні батьки Теда виявилися якраз такими, як Ерік собі  їх і уявляв, слухаючи голоси в телефонній трубці. Містер Рассел був високим імпозантним чоловіком в окулярах і з темним волоссям, вже добре припорошеним сивиною. А його дружина виглядала дуже молодо ( певно, не без старань фітнес-тренерів та косметологів), ніхто б і не сказав, що їй більше тридцяти - тридцяти п'яти років. Вона була стрункою білявкою з блакитними очима , певно, Тед зовні вдався в матір. Побачивши на порозі сина разом із Поллі, вона дуже зраділа і швидко почала накривати на стіл, розповідаючи про те, що готувала всі страви сама, у цьому вона прислузі не довіряє. Домашня робітниця хіба пере та прибирає, а на кухні безроздільною господинею є саме міссіс Рассел. Втім, Поллі називала її просто по імені, а Ерік не міг на це наважитися, тому просто старався уникати звертань, та й взагалі відмовчувався.

 - Теде, ти що, все ще хворієш? - стурбовано звернулася до нього Емма. - Виглядаєш якимось пригніченим. І ще, мені здається, ти схуд. Мабуть, погано харчуєшся.

 - Та все нормально. - відповів Ерік. - Не варто хвилюватися.

 - То хоч зараз поїж добре, чому ти один салат жуєш? Це Поллі завжди на дієтах, а ти ж таким не страждаєш...

Ерік мало їв, бо погано орієнтувався серед чисельної армії столових приборів, яка була розкладена навколо його тарілки. Він обрав найпростішу тактику  - дивитися, які вилки чи ножі для якої страви вибирає Поллі - і робити так само. Проте,  Емма була права - дівчина справді була на дієті, і  поклала собі лише салат та невеликий шматочок риби.

 - Дякую, в мене щось немає апетиту, - пробурмотів Ерік. Він не міг дочекатися, поки це застілля нарешті добіжить кінця, а тим часом містер Рассел почав розпитувати його про навчання, викладачів - і тут уже Ерік трохи розслабився та відчув себе більш впевнено.

 - Ніколи б не подумав, що ти з таким задоволенням будеш навчатися на фізматі, - резюмував батько Теда, коли Емме принесла десерт - чизкейк із ягодами - та налила усім чай. - У школі ти  виявляв зовсім інші здібності.

 - У нього дуже різнобічні таланти, - прийшла на виручку Поллі. - Теде, ти розповідав батькам про те, що захопився альпінізмом?

Ерік здивовано поглянув на неї, але швидко опанував себе і зміг підіграти:

 - Ні, ще не встиг...

 - Цікаво, - пожвавився містер Рассел. - Знаєте, я теж, коли навчався в університеті, разом з однокурсниками ходив у походи, то були чудові часи!

 - От у нас теж на ці вихідні запланований такий похід, - швидко підхопила Поллі. - Прямо сьогодні ми вирушаємо в гори разом з іншими студентами та викладачами. Правда, цікаво?

Ерік мало не вдавився шматком пирога.  Міссіс Рассел турботливо постукала його по спині. Раптом вона нахилилася до нього, наче щось роздивляючись. "Що за фігня. - подумав Ерік. - Шия в мене брудна, чи що?"

Але тут Емма сказала таке, що кинуло його в піт.

 - Дуже дивно, - вона торкнулася пальчиком із довгим нігтем, вкритим сріблястим лаком,  до його шиї відразу за правим вухом. - Теде, у тебе все життя тут була родимка, а зараз я її не бачу.

 - Я...  - Ерік зам'явся, не знаючи, що відповісти, а потім ляпнув перше, що прийшло в голову. - Я її видалив, у лікарні. Вона щось почала збільшуватися, я пішов до лікаря, і той порадив її видалити лазером, щоб не було проблем.

 - Я теж видаляла собі родимку, але після того лишався невеликий слід, такий, як біла плямка, - не вгамовувалася прискіплива Емма. - А в тебе абсолютно чиста шкіра, аж не віриться...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше