Смуги долі

4 Глава

      З самого ранку Софія поспішала в магазин канцтоварів за подарунками. Ліна постаралась на славу, композиції вийшли чудовими. Ручки, олівці, лінійки, маркери та інша канцелярія хаотично змішувалась з різноманітними цукерками в кольорових обгортках, посередині дівчина вмістила по пачинці кави, а шефу ще й додала коньячок. Композиції спакували у подарункові пакети й розплатившись з Ліною, Софія на таксі усе завезла відразу в кафе. Подарунки вона залишила у підсобці до вечора під пильним наглядом баристи Діани.

    В офісі витав піднесений настрій, колеги обговорювали новорічну вечірку та ділилися планами на святкування Нового року та Різдвяних свят. Атмосфера була святковою, а коли Рустем приніс в офіс пухнасту ялинку з ялинковими прикрасами, то взагалі усі забули, що таке робочий час. Під новорічну музику, що лунала з комп’ютера, дівчата почали прикрашати красуню, а хлопці розвішували гірлянди. В такому веселому ритмі всі «пропрацювали» до обіду, а потім порозбігались переодягатися та чепуритися до вечірки.

   Софія після перукарні поспішала додому. Її волосся підібрали у вишукану зачіску й зробили ніжний макіяж з акцентом на очі та губи. В неї залишалось ще півтора години до початку свята. Софія одягла сукню, до неї підібрала масивні сережки та браслет.

- Допоможи мені застібнути браслет, будь ласка, – попросила вона доньку, - Ну, як я виглядаю?

- Мамо, ти просто відпадна! – захоплено промовила Ніка.

- Дякую, - усміхнулась Софія.

- Серйозно, класно виглядаєш!

- Дякую.  Софія обійняла дочку, - Будь обережною, поки нас з татом не буде і…

- Подзвоню, якщо що, - продовжила дочка, - Не хвилюйся, я вже доросла. Підморгнула Ніка.

   Софія вийшла на вулицю й дуже здивувалась, помітивши чорний позашляховик.

- Що ти тут робиш?

- На тебе чекаю, - усміхнувся Рустем, - сідай.

- Дякую…, - знітилась Софія, - Але я і сама б добралась…

- Та не переймайся, я проїжджав поруч, а нам і так в один напрямок, - промовив Рустем.

   Вони під’їхали в кафе перші. Рустем допоміг Софії зняти шубу й вони зайшли в зал. Їхній стіл вже був сервірований та чекав на гостей.

- Виглядаєш чарівно, - промовив він, блиснувши своїми чорними очима.

- Дякую, - усміхнулась вона, - ти також.

   Рустем одягнув строгий чорний костюм, білосніжну сорочку, а на шиї замість краватки красувався чорний метелик. Терпкувато-мускусний аромат парфумів, легка щетина, надавали йому особливого шарму.

- Я усі подарунки залишила у підсобці, - сказала Софія, - До речі, там і для тебе є.

- О! Дякую, - усміхнувся він.

   Помалу почали сходитись працівники. Усі зайняли місця за святковим столом і розпочався бенкет. Молодий колектив, недавно сформований, тому кожному хотілося дізнатися більше одне про одного. Невимушена атмосфера, веселий настрій, смачні страви та алкоголь – усе сприяло веденню задушевних розмов. Колеги розповідали кожен про себе, ділилися різними цікавими життєвими історіями, жартували та веселилися. Заграла музика і розпочалися танці. В кафе працювали три музиканти, які запальною музикою та піснями веселили усіх.

   Між танцями, Віка – креативний менеджер фірми, проводила цікаві конкурси та розваги, чим ще більше веселила компанію.

- А зараз конкурс під назвою «Де я?», -   оголосила Віка, - Мені потрібно три добровольці!      Визвались хлопці айтішники та юрист.

- О! Чудово! – вигукнула дівчина, - Зараз я поясню вам правила.

   На спини хлопцям прикріпили аркуші паперу, де  було вказано назви різних місць так, щоб вони не бачили, що там написано. Хлопці, сидячи спиною до глядачів, задавали їм запитання й намагалися по відповідях зрозуміти, в якому саме місці вони знаходяться. Сміх лунав на увесь зал, поки учасники намагались вгадати, де вони є. Перемогу в даному конкурсі здобув юрист Олександр, оскільки перший відгадав своє місце перебування, а саме – чоловічу лазню.

- Переможець отримує ось такий рушничок!  Віка під бурхливі оплески вручила приз Сашку.

    Потім розпочалися запальні танці й нова порція веселощів, адже Вікторія ще та креативниця й душа компанії. Наступний конкурс називався «Знайди пару». Визвались три жінки – Софія, секретарка Леся та бухгалтерка Віра Іванівна і три чоловіки – Рустем, водій Андрій та юрист Сашко, який вирішив спробувати отримати ще один подарунок.

- Отже, - промовила Віка, - цей конкурс має такі правила: ось тут, - вона показала на невеличку коробку, - є папірці з парними назвами тварин. Ви зараз витягнете по папірцю й почнете шукати свою пару. Але! – дівчина підняла вгору вказівний палець, - З’ясовувати хто є хто, можна лише за допомогою жестів та міміки, без жодних звуків та слів. Виграє той, хто найшвидше вгадає свою половинку. Ну, розпочинаємо!

   Першими свої папірці витягли хлопці. І тут розпочалася мімічно-комічна баталія, кожен почав показувати відповідними жестами , яку тварину уособлює. Працівники кафе також приєдналися до загальних веселощів, адже усі працювали у одному руслі та на одного власника.

- Я знаю! – вигукнула Софія, вказуючи на Рустема, -  Тигр!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше