2 Глава

    Рустем та Софія готувалися до прощальної зустрічі з Данилом. Ніка зробила мамі макіяж, манікюр та зачіску.

- Це ж, як мені пощастило мати особистого майстра з краси, - усміхнулась Софія, розглядаючи себе в дзеркалі. - Дякую, доню!

- На здоров’ячко! – промовила Ніка. - До речі, тітка Лара також так говорила. Вона тепер моя постійна клієнтка.

- Чудово! – зраділа Софія.

  Після їхньої поїздки до Калинюків, Ніка та Лариса стали більш близькими та добре ладнали. Жінка часто запрошувала племінницю в кафе або просто погуляти, поговорити, вона цікавилась її життям, мріями. Лариса тепер зовсім по-іншому дивилася на своє життя. Не маючи власних дітей, усю свою любов та опіку вона дарувала Ніці. Дівчину спершу шокувала така увага тітки, адже раніше вона не надто цікавилась нею. Проте, Ніці цікаво спілкуватися з Ларою, вона завжди раділа новій зустрічі.

- Ти вже готова? – запитав Рустем. - Можемо їхати?

- Так!

  Святкування відбувалося в нічному клубі. Друзі розмістилися у VIP залі. Рустем та Софія були здивовані, що Данило запросив лише їх. Чоловік загадково посміхнувся та сказав, що на те є певні причини. Після тостів та побажань, Данило ошелешив друга своєю пропозицією.

- Рустеме – ти мій найкращий друг, лише тобі я можу довіряти, тому прошу тебе стати моєю правою рукою, тут в Україні, поки я вирішу всі питання в Америці.

     Данило повідомив, що не хоче продавати свій бізнес, але дистанційно на початку йому буде важко ним керувати. А Рустем – єдиний, кому він може передати «кермо влади». За це Данило пообіцяв йому п’ятдесят відсотків від усього прибутку.

- Навіть не знаю… Я не такий вправний у цьому бізнесі, як ти, - завагався Рустем, - та й свій готель лише відкрив…

- От і попрактикуєшся на великому готельному бізнесі, - усміхнувся друг, - це ж не назавжди, якісь три-чотири місяці. Та і люди в мене тямущі, працюють, але без контролю ніяк, ти ж розумієш?

- Гаразд, вмовив, - посміхнувся Рустем та потис йому руку.

- От і чудово! – зрадів Данило, - а тепер ходімо танцювати! Не відомо, коли в тій Америці зможу нормально розслабитись.

  Вони спустились з другого поверху в танцювальний зал. Світлові промені хаотично пронизували приміщення, білий дим наповнював повітря солодким присмаком, а ритмічні звуки сповнювали тіло танцювальною енергетикою. Софія так давно була в подібних місцях, ще в юних роках. Тоді їй це не подобалось, проте тепер вона тут з коханим чоловіком і все сприймається зовсім по-іншому.

   Данило з Рустемом вийшли на перекур. Рустем швидше так, за компанію, адже не палить. За цей час Софія вирішила замовити собі «Мохіто». Ще здалеку вона помітила знайому фігуру біля барної стійки.

- Привіт, Ларо! Не сподівалася тебе тут зустріти! – підійшла Софія.

- О! Привіт! – зраділа Лара. - Чудова несподіванка! Ти тут з ким?

- З Рустемом та його другом, а ти? – запитала Софія.

- З однокласниками вирішили зустрітися, - усміхнулась жінка. – Он, вони там, за столиком, - кивнула в бік шумної компанії.

  Софія ще не знайомила Лару з Рустемом, от сьогодні і видалась нагода. Поки жінки розмовляли, до них підійшли Рустем та Данило. Після взаємних привітань, Софія помітила, як заіскрилися очі Лариси при знайомстві з Данилом. Він також зачарувався красою Лариси і відразу запросив до танцю. Цілий вечір вони розмовляли, жартували, танцювали та веселилися.

     За запрошенням Данила, Лариса попрощалася з однокласниками і приєдналася до їхньої компанії. Дізнавшись, що він летить в Америку, Лариса пригадала свою поїздку в США. Вона розповідала про місця, де побувала та цікаві особливості звичаїв цієї країни.

   Близько другої ночі Рустем з Софією попрощалися та поїхали додому, залишивши «солодку парочку» вдвох.

- Данило та Лариса сподобались одне одному, - підмітив Рустем по дорозі додому.

- Так, я теж це помітила. Шкода, що вони так пізно зустрілися, - сумно промовила Софія.

- А я думаю, що все в житті відбувається вчасно…, - загадково відповів Рустем.