ІІІ Розділ Листопад 2017 рік 1 Глава

    Листя майже опало з дерев, лише поодинокі листочки з останніх сил тримаються на гіллі. Дощ не вщухає вже третій день і це навіює сумний настрій на всіх жителів міста.

    Софія лежала в ліжку та спостерігала за негодою за вікном. Вчора вона промокла до нитки і ось результат: сьогодні лежить хвора з температурою. Рустем поїхав у офіс по справах. Монотонний шум дощу заколисував і Софія заснула.

   Дізнавшись, що мама захворіла, Ніка відпросилась з роботи та вирішила її провідати. Вона відімкнула двері квартири та тихо увійшла. Помітивши, що мама спить, Ніка направилась на кухню готувати вечерю. Допомагаючи Дарині, дівчина навчилась добре куховарити. Швиденько начистила картоплі, розморозила курячі четвертинки, все посолила, поперчила, додала ароматних трав і поставила запікати в духовку. Поки страва готувалася, зробила салат з свіжих овочів та заварила мамин улюблений ромашково-м’ятний чай.

    Вечеря майже зготувалась, тому Ніка зайшла до мами в спальню. Вона ніжно провела рукою по її чолі. «Температури ніби не має», - подумала. Софія прокинулась та розплющила очі.

- Привіт, - прошепотіла Софія. – Я така рада, що ти прийшла.

- Як я могла не прийти, мамо. Ти ж захворіла, за тобою потрібно доглядати, – усміхнулась Ніка.

- Так, трохи я здала позиції… Як у тебе справи?

- Все гаразд. Вчора до нас тато приїздив. Навіть Уляна зволила приїхати, уявляєш?

- О! Це дійсно дивно.

    Ніка розповіла, що тато на своє день народження приїде з Улею до дідуся, щоб відсвяткувати в сімейному колі. Уляні не дуже сподобалась ця ідея, адже хотіла  святкувати в ресторані. Та Олег нагадав їй, що в нього недавно померла мати, тому йому не до гулянок. Уляна заспокоїлась, але була незадоволена.

- Знаєш, мамо, - говорила Ніка, - коли тато приходить сам, без Ульки, то він зовсім інший… Такий спокійний, веселий. Біля неї він стає якийсь схвильований та знервований. Коротше, вона на нього погано впливає, – зробила висновок донька.

- Що поробиш, доню, - промовила Софія, - мабуть, йому так підходить, раз вони ще досі разом.

     З кухні почувся сигнал, що сповіщав про вимкнення духовки.

- От і вечеря вже зготувалася! – сплеснула в долоні Ніка.

- Це ти приготувала?

- Звичайно. Тобі принести сюди? – запитала дівчина.

- Ні, я буду вечеряти на кухні.

       В цей момент до квартири зайшов Рустем.

- О і Рустем вчасно прийшов! – зраділа Ніка.

     Софії трохи паморочилось в голові від простуди, але вона на це не зважала. Було так добре, як колись - зібратись усім разом за вечерею. Софія раділа, що Ніка живе в Ореста Івановича, але дуже сумувала за нею.

      Рустем розповів про останні новини на роботі, Ніка ділилася враженнями від розмови з Ларисою, а Софія слухала їх та насолоджувалась митями тихого щастя, коли забуваєш про усі негаразди, хвороби, проблеми.

      Цієї ночі Ніка залишилась ночувати вдома. Перед сном дівчина зайшла до мами в кімнату.

- Може я завтра не піду до школи і залишусь з тобою? – запитала донька.

- Ні, сонечко, не потрібно. Мені вже набагато краще, – усміхнулась Софія.

- Тоді, на добраніч, мамо.  Ніка поцілувала матір і вже хотіла піти, але дещо пригадавши, повернулась назад до ліжка. – Ой! Мамо я забула! – вона трохи стишила голос. – Поки Рустем у ванній маю розповісти тобі один секрет…

- Давай, – змовницьки прошепотіла Софія.

- Наша Лара – вагітна, – на вухо прошепотіла Ніка.

- Та ти, що! – здивувалась жінка. –  А ти звідки знаєш?

     Ніка розповіла, що коли вони розмовляли по скапу останній раз, то вона помітила тест на вагітність, який Лара забула на столі. Вона просила нікому не говорити про це, адже ще сама не впевнена до кінця щодо своєї вагітності. Навіть Данило ще не в курсі.

- Тому, мамо, - говорила донька, - ти також нікому ні слова.

- Гаразд, не хвилюйся,  – запевнила Софія. – Але я така рада за неї! – щасливо усміхнулась вона.

- Я теж! Це ж у мене тепер буде двоюрідний братик або сестричка!? Клас! – викрикнула Ніка та швидко затулила рукою собі рота.

     Після цих новин настрій Софії значно покращився і вона щаслива заснула в обіймах коханого.