Диявольська сила

Здається, це був вечір, якийсь захід. Можливо день народження. Усі веселилися, танцювали, сміялися. Вона стояла в центрі кімнати, і якраз була залучена до метушні танців. Намагалася вловити вираз обличчя кожного, але не виходило. На її обличчі була мила посмішка, а очі горіли радістю. Як раптом, все дуже швидко закрутилося, музика почала голосно грати, сміх, крики, все це досягло високих частот. Раптом заплющила очі і затиснула вуха руками від переляку, що барабанні перетинки лопнуть. Коли знову розплющила очі, опинилася одна в порожній квартирі. Все було якимось сірим та похмурим. Прикрашала весь цей інтер'єр мертва тиша. Вона вирішила пройтися кімнатами - нікого не було. Вийшовши в коридор і обернувшись на вхідні двері, завмерла на місці з переляканим обличчям. Прямо біля виходу з помешкання стояла якась чорна постать. То була не людина. Коли воно помітило дівчину, почало рух у її бік, і перетворилося на величезну чорну хмару. Вона закричала і втекла до однієї з кімнат. Присівши в кутку, і притулившись боком до стіни, намагалася заспокоїтись, але думки не могли вишикуватися у звичайному порядку. І раптом відчула, що воно проникає до кімнати. Стало важко дихати, серце билося як божевільне. Не знаючи, що робити, склала руки разом і почала молитися. Воно було вже в кімнаті. Побачивши дівчину в кутку, почало повільно наближатися. З чорної хмари проявилися дві руки з довгими пазурами, ці кінцівки стали тягнутися до дівчини. Чим ближче воно наближалося, тим сильнішим був шепіт молитви. Зрештою, дівчина заплющила очі і що сили, закричала…