Глава 18

– Для надання свідчень у справі про державну зраду викликається екс-міністр зі стратегічного регулювання Шерді! – оголосив секретар селекторного засідання Вищої Колегії Сочевану.

В апартаментах Вищої Колегії зазвичай ухвалювалися найважливіші рішення для сочеванського народу, а цього разу вперше проходив суд за насильницьке захоплення влади в державі. Похмуре приміщення висвітлювалося лише голограмами учасників засідання – вони так краще сприймалися одне одним. У колі присутніх на суді, окрім самих членів Колегії, перебував і я з Ворді та Бельгазо. Латіра не взяла участі в суді через душевні переживання за свого батька, адже нам так і не вдалося встановити місцеперебування Лідера Мадіна. Залишилася надія на те, що в ході допиту Шерді, виявиться хоч якась інформація про долю Лідера Сочевану.

– Шерді, чи готові ви добровільно свідчити про скоєний вами злочин? – запитав головуючий Вищої Колегії, коли з'явилася голограма екс-міністра. – Але перш ніж ви відповісте на це питання, хочу попередити, що у разі відмови, до вас буде вжито примусових заходів у вигляді гіпнотичного поліграфа. І сподіваюся, Шерді, ви розумієте, що примусові заходи, негативно вплинуть на рішення суду?

– Так, я все розумію, – сумно відповів голографічний Шерді, який сам у цей час перебував у тюремній камері з гідними для живої людини умовами. – Напевно, вже настав час виговоритись, щоб усе це не роз'їдало мене зсередини.

– Зараз ви мислите в правильному напрямку, екс-міністре Шерді, – сказав головуючий. – Але що тоді змусило вас вчинити такий тяжкий злочин? Адже за своєю природою сочеванець не здатний на таке.

– Я згоден з вами, шановний головуючий, – відповідав Шерді, – сочеванець не здатний на таке. Але заради народу Сочевана я виявився здатним взяти владу у свої руки, щоб кардинально змінити державний устрій, у якому спочатку не передбачалися важливі протоколи на випадок агресії ззовні. Сама політика Сочевану була неправильно побудована стосовно обороноздатності держави, і хтось повинен був це виправити.

– І ви вирішили, що саме ваше втручання у державний устрій шляхом незаконних дій із захоплення влади вирішить озвучену вами проблему обороноздатності Сочевану? – запитав головуючий.

– Після ретельного аналізу сочеванської оборони, я дійшов висновку, що можлива ймовірність протистояти Тирону у разі повномасштабного вторгнення становить менше однієї тисячної відсотка, – відповідав Шерді. – І я також розумів, що політика нашої влади більшою мірою покладається на вірність та патріотизм свого народу, а не на необхідний примус усіх громадян безперервно, без відволікання на особисті справи займатися зміцненням військової сили Сочевану. Так, це жорстко. Але це єдиний шанс на перемогу.

– Тобто ви, усвідомлюючи те, що ваші дії будуть спрямовані всупереч Основному Народному Закону Сочевана, навмисне здійснили захоплення влади?

– Якщо поглянути на це з боку цього Закону, то так, а якщо з логічного погляду, то я навмисне взяв владу до рук для порятунку Сочевана.

– А чи не здається вам, Шерді, що ваша точка зору досить суб'єктивна? – продовжував допит головний суддя.

– Це не моя суб'єктивна точка зору, а об'єктивні аналітичні розрахунки моделей можливих наслідків від дій Мадіна.

– Добре, ми почули вас. Тепер поговоримо про Лідера Мадіна. Де зараз він знаходиться?

Шерді опустив голову та повернув її трохи убік. Усім своїм виглядом він показував, що йому не дуже й хотілося відповідати на це запитання.

– Нагадаю вам, Шерді, що якщо ви не відповідатимете на запитання, то будете піддані гіпнотичному поліграфу. Це вимушений захід зважаючи на винятковість справи, – попередив головуючий.

– Ну гаразд, гаразд, я розповім, – неохоче зважився Шерді, повільно піднявши погляд спідлоба з все ще опущеною головою. – Я розщепив Мадіна в молекулярній камері, – спокійно, без тремтіння в голосі сказав він, а мені здалося, що на його обличчі навіть майнула злорадна посмішка.

Зал охнув. Ніхто не очікував, що сочеванець зможе убити сочеванця.

– Може, він бреше? – запитав я Ворді, у квартирі якого знаходився, беручи участь у селекторному засіданні.

– Зараз дізнаюся у головуючого по закритому зв'язку, – відповів Ворді й щось набрав на своїй нарукавній панелі, а за кілька секунд важко зітхнув. – Шерді сказав правду, – Ворді глянув на мене своїми вологими очима.

– Як?.. Як це визначилось? – запитав я.

– Індикатори брехні навіть не ворухнулися, коли він говорив про Мадіна.

– Але якщо Шерді колись обійшов сочеванську ідентифікацію, то, ймовірно, він зміг обійти й ці індикатори брехні! Ти припускаєш це, Ворді?

– Зараз повідомлю головуючому. Нехай запитає про його ідентифікацію.

У приміщенні Вищої Колегії тривала гучна реакція від слів Шерді.

– Прошу тиші! – оголосив головуючий. – Шерді, скажіть нам, а навіщо ви розщепили Мадіна? У чому полягав сенс позбавляти Лідера життя, якщо його можна повернути шляхом клонування?

– З особистої бесіди з Мадіном я дізнався, що наступного разу копіювання його свідомості буде через два роки, а це означало, що попередній раз був цілих вісімнадцять років тому. І тоді в мене дозріла ідея, що коли я отримаю владу над Сочеваном, то знищу Мадіна. І навіть якщо його тіло потім відновлять і завантажать у нього збережену свідомість, там буде відсутня інформація за останні вісімнадцять років. Дуже важливі вісімнадцять років! За ці роки Мадін вже чітко сформував свої принципи для управління Сочеваном – ті непотрібні принципи, які призводили до краху нашої держави! Цей факт був дуже важливим для мене, адже якщо немає останніх років Мадіна – отже, немає перешкод для моєї влади, навіть у разі його участі в опозиції. Але коли я вже став біля керма влади, мені пощастило знайти доступ до банку копійованих свідомостей мешканців Сочевану. Звичайно ж, я скористався цим доступом і знищив всю збережену свідомість Мадіна, а також зразки його ДНК, щоб назавжди розпрощатися зі старими підвалинами колишнього Лідера.