Софія і таємниче чудовисько

41. Софійка

Лелека не збрехав. Вона навіть не встигла подякувати, бо дуже швидко зрушила з місця. Ще кілька разів їй доводилось змінювати напрямок, бо тотем добігав до нової точки швидше за неї, але вона невпинно наближалась до нього. Будинки навколо давно вже вирівнялись і за розміром вже їй підходили. Вздовж вулиці були висаджені різнокольорові квіти і розставлені кам’яні вказівники. Втім, на тих вказівниках все одно було нічого не розгледіти,бо їх щільно оплели рослини дуже схожі на плющ. І взагалі зелені ставало все більше, а мешканців все менше. Нарешті вона вже бігла посеред акуратного саду з кущами самшиту вистрижених у формі кота. Тотем вже збавив швидкість і просто легенько трусив попереду.

- Почекай, куди ти мене ведеш?

- Мррау,- це звучало невдоволено.

Софійка переклала це як “Куди треба туди і веду”

Нарешті він привів її до маленької круглої площі з фонтаном, яка була огороджена по колу високими кущами самшиту. Площа була вимощена квадратними плитками темного моху червоного і зеленого кольорів. Фонтан всередині являв собою статую маленької істотки,що нагадувала дуже пузатого дракончика, що стояв на двох ногах. Дракончик був пофарбований в блакитні і зелені кольори і періодично випльовував воду з рота, наче плювався. Софійка підійшла ближче і побачила маленьку  табличку прикрашену візерунком: “Філософ у відпустці”.

- Ну і навіщо мені цей філософ у відпустці?- поцікавилась Софійка у тотема, який присів на краю площі.

- Як то навіщо?- обурено спитав дракон, припинивши плюватися водою,- я кажу те, що ти неодмінно маєш знати наперед.

- От неодмінно мені це треба знати?

- Ти колись була у ситуації вибору? А робила неправильний вибір, а потім шкодувала?

- Не пам’ятаю такого.

- Ну ти ще маленька. Доживи до років хоча б ста і... А! У вас це вже довгожителі. Ну то таке. Коротше. На мене натрапити не так просто. А якщо твій приятель так вперто тебе сюди вів, значить він вважає, що тобі неодмінно треба зі мною зустрітися. То як? Проігноруєш його старання?

- Точно ні. Не його.

- Добре. Тоді от тобі загадка.

- Знов загадка?!

- А тобі вже хтось загадував?

- Сонях.

- Не знаю такого. Він — оракул?

- Мені він нічого не передвіщав. Він просто любить загадки.

- А! То це зовсім інше. В моїй загадці немає правильного і неправильного рішення. Воно може бути тільки правильним і неправильним для тебе.

- Ой, ну давайте.

Синьо-зелений дракончик влігся у фонтанну чашу, наче у ванну і дістав з повітря вазочку з цукерками.

- Уяви собі: ти йдеш по лісу в цьому світі.

Знов ліс. Цікаво який ліс уявити? Металевий? Чи той в якому на них напав гігантський павук? Ой байдуже. Хай буде Рожевий Ліс.

- Уявила.

- Ти йдеш з другом. Хто цей друг?

- Це що, типу тест такий?

- Хто йде з тобою по тому лісу? Мені не розповідай. Це загадка для тебе, а не для мене.

На думку прийшла Ганнуся. Хоча і не хотілося уявляти її в цьому світі.

- Уявила.

- Добре. За вами погнався хижак і ви тікаєте. Він наздоганяє. Ви добігли до річки. Річка пропустить тільки одного, в обмін на те, щоб другий залишився з нею. То як? Втопишся сама і даси можливість другу втекти, чи пожертвуєш другом і звільнишся?

- Тобто, я маю вибрати між двома поганими варіантами?

- Ну звісно. Якби треба було обирати між хорошим і поганим, то вибір би був очевидним, чи не так? То як ти вирішиш цю задачку?

- Та що там вирішувати: бігти по берегу річки поки знайдемо перехід, а може спочатку вібитися від хижака, а ще краще скинути його в річку, і потім в більш спокійних обставинах шукати міст, або, що знайдеться.

- Ні. Ти не зрозуміла: в тебе тільки два варіанта: перейде або вона або ти. Яке з двоз зол для тебе менше?

- А власне чому? Хто вигадав от ті два зла, з яких треба вибирати менше?

- Бо є такі випадки, коли інакше бути не може.

- Наприклад?

- Ну давай трошки математики. Тобі і твоєму другу дісталися вісім полуничок на двох. Ви розділили їх порівну. Тут без варіантів зрозуміло, що ви з’їсте по чотири полунички.

- Взагалі-то ні. Я терпіти не можу полуницю, і після того як ми їх розділимо, я скоріш за все віддам їх другу.

- Ну добре, тоді точно твій друг з’їсть вісім полуниць.

- Це ще залежить від друга. Ганнуся, скоріш за все, когось пригостить. А Денис на городі назбирає ще, і точно об’їсться.

- Ну добре. А що б ти сама зробила, якби в тебе були два зла, з яких треба вибирати менше?

- Зло не треба вибирати взагалі. Його треба перемагати.

- Дуже добре. Не забудь це рішення. Воно тобі дуже швидко знадобиться.- дракончик вибрався з чаші фонтанчику і почав плюватися водою. Вазочка звід цукерок вже була порожня.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше