Солодкі 16

Розділ 35

Зовсім непомітно настав лютий, принісши з собою одне з найромантичніших свят — День Всіх Закоханих. Не оминуло воно і старшокласників «Північно-Західної».

Редакція підготувала статтю-екскурс в історію свята і сповістила про те, що в школі запланована дискотека з традиційним вибором Валентина та Валентини, а також переможцем з найбільшою кількістю отриманих письмових привітань — валентинок.

З самого ранку Мілана поставила в холі паперову скриньку для валентинок, оздоблену сердечками та квітами. У неї всі бажаючі могли кидати свої валентинки, але з єдиною умовою, на них мало бути тільки ім'я одержувача. Так, інтрига, як і раніше, залишилася пристрастю Чернявської і навіть Антон того не міг змінити.

Ігор та Інна домовилися піти з дискотеки раніше, бо він запланував якийсь сюрприз, про який не здогадувалась навіть всюдисуща Мілана. Заінтригована Інна пообіцяла, що вони втечуть вже після другого танцю.

Антон та Мілана навпаки планували дочекатися закінчення дискотеки. Мілана була впевнена, що саме вони стануть головною парою вечора.

Вероніка ж нічого не планувала. Вона взагалі намагалася поводитися тихо та сором’язливо в компанії Максима. Після того випадку в редакторській їй весь час хотілося заховати від нього присоромлений погляд і провалитися крізь землю. Вже вкотре, подумки відмотуючи час назад, Вероніка переконувалася, що подібних емоцій по відношенню до Дениса у неї ніколи не виникало.

До уроків вони з Максимом так і не побачилися, тому Вероніка попленталася на фізику, стискаючи в руці свою валентинку. Попри запевняння Мілани, хотіла вручити її особисто.

— Що сумна така? — біля класу її покликала Поліна.

— Нічого, не виспалася, — відмахнулася Вероніка.

— Ткаченко спати не давав? — добродушно розсміялася Поліна, навіть не здогадуючись, які емоції викличе її жарт у Вероніки.

— Ти про що? Чому так сказала? — Вероніка почервоніла до коренів волосся і спіткнулася на порозі.

— Пожартувала я, — Поліна здивовано зігнула брови. — Ти чого?

— Ні. Нічого. Вибач, — Вероніка насупилася і втомлено присіла за свою парту.

— Привіт, — Ігор сів на своє місце поруч з нею, бо з недавніх пір вони з Антоном помінялися, аби Майський міг сидіти разом з Міланою.

— І тобі, — Вероніка усміхнулася геть фальшивою усмішкою і схилилася над підручником.

— Гей! Заціни, — Ігор простягнув їй красиву валентинку в формі серця, котре переливалося всіма відтінками червоного. Всередині був романтичний вірш і зізнання, дописане рукою Ігоря.

— Дуже красиво. Правда, — кивнула Вероніка. — Ти молодець.

Васильєв секунду дивився на неї, а потім насупився:

— Що таке? У вас з Максом все нормально?

— Так, — розсіяно кивнула Вероніка.

У ту мить вона думала над іншим. Хотілося знати, як відреагував Ігор дізнавшись, що у Інни з Максимом все було так серйозно. Махнув рукою, назвавши те минулим, як робив Максим, чи влаштовував Інні скандал, або ж спалював себе зсередини, як робила сама Вероніка.

Вона не знала, але думки про ту історію не давали спокою вже давно, а що з ними робити, Дареш не розуміла. Максим сказав викинути все з голови, але в той же час категорично заявив, що не вважає їхній вчинок помилкою, а ще... Їй він ні про що подібне навіть не натякав. Мала ж бути на те причина.

Коли на перерві завібрував її телефон, Вероніка побачила на дисплеї незнайомий номер. Всі вони викликали жах і вже переростали в якусь фобію, тому лише зусиллям волі Дареш прийняла дзвінок.

— Привіт, — навіть телефонний зв'язок не зміг спотворити його голос, як дуже часто бувало з абонентами.

Дениса Вероніка впізнала миттєво.

— Привіт, — Вероніка озирнулася навкруги і підійшла до вікна в коридорі, спостерігаючи за сонечком, котре визирнуло з-за хмар, слабкими променями танучи на шибці.

— Хотів привітати тебе з Днем Всіх Закоханих. Нехай твоя любовна мрія стане реальністю, — голос Дениса здригнувся.

— Бажаю тобі зустріти свою Валентину і ніколи її вже не відпускати, — відповіла, хаотично водячи пальцем по гладкій поверхні підвіконня.

— Усім серцем сподіваюся, що так воно й буде, — в динаміці запанувала пауза, а потім більш бадьоро Денис продовжив. — Як ти? Тоха сказав, ви з Ткаченко помирилися. Радий, що так і пробач, що тоді став причиною вашої сварки. Віриш, що я не навмисне?

— Вірю, — Вероніка навіть усміхнулася. — Мені приємно почути твій голос. Спасибі, що зателефонував.

— Ніко, що трапилося? Ти плачеш? — Денис напружився.

— Ні, я просто... — Вероніка усміхнулася крізь сльози своєму відображенню на склі. — Я просто так.

— Тобі погано. Що трапилось?

— Чому ти так вирішив? — Вероніка фальшиво засміялася.

— Відчуваю, — сумно відповів він. — З Максимом важко. Мало хто може витримати його ритм, але...

— А знання того, що він був з іншою і не вважає це помилкою, теж важко? — Вероніка осіклася, прикриваючи рота долонькою, і злякано озирнулася на всі боки. На щастя, школярі насолоджувалися перервою і на неї ніхто не звертав уваги.

— Про що ти? Він зрадив? — навіть через телефон Вероніка відчувала його напругу.

— То було до мене. Просто... Прошу, забудь. Благаю тебе. Я ідіотка, що почала цю тему. О! Дзвінок, — Вероніка хаотично провела рукою по волоссю. — Ще раз молю — забудь! Заради мене!

Вимкнувши виклик, Вероніка сховала телефон в кишеню джинсів і схрестила руки на грудях. Спогади про випадок в редакції новою хвилею накрили її, але того разу не божевільним поцілунком, а словами Максима. Його жорсткі фрази про те, що він не потерпить іншого хлопця навіть в її думках, а Крилова тим більше. А що ж вона робить? Правильно, базікає з ним по телефону, слухає його привітання в День Всіх Закоханих і ділиться своїми переживаннями. Хороша дівчинка!

На ліве плече Дареш опустилося уявне чортеня і уїдливо реготнувши, прошепотіло:

А Максим теж хороший. Вже котра година, а він не те щоб прийти привітати, навіть не телефонував ще. Де він знаходиться, що робить і що взагалі це означає?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше