Сонце, море та кохання

8 Глава Свят

Прийшов на роботу десь о сьомій годині ранку. Охоронці мабуть думають, що їхній новий директор несповна розуму. Вчора на сам Новий рік приперся на роботу і сьогодні в таку рань не спиться. Та я взагалі тої ночі не спав. Відколи отримав інформацію від Костянтина Гнатовича, то не маю спокою. Не можу повірити, що за усіма тими махінаціями стоїть Юстина.

Спершу для мене було великою несподіванкою, що вона працює в банку, який я очолюю, а потім стало шоком те, чим вона займається. Цілу ніч я шукав вихід з ситуації, переглядав матеріали та документацію, але так і не знайшов нічого, що б виправдало її.

Згадую дні, проведенні в Туреччині, наші розмови і мені не віриться, що Юстина здатна на таке. Я навіть зателефонував до Костянтина Гнатовича, сказав, що знаю Юстину і спробував його переконати в тому, що вона ні в чому не винна. Звичайно, я не розповідав керуючому при яких обставинах ми познайомилися і що було опісля. Проте Костянтин Гнатович був непорушним і стояв на своєму. Він порадив мені не займатися дурницями і сумлінно виконувати свою роботу. А якщо я буду багато сперечатися, мене просто замінять на іншу особу, яка буде не зацікавлена і жорсткіше ставитиметься до усього, що відбувається.

- Я так скажу Святославе Романовичу, - промовив керуючий, - якщо ви так впевнений, що вона не винна у тій справі, то доведіть це і знайдіть справжнього злочинця. Хоча…жінки вміють бути добрими актрисами, якщо їм це вигідно.

І ось вкотре згадую останні слова Костянтина Гнатовича і обдумую все, що мені відомо про Юстину. В свідомість закралися сумніви. Невже я так жорстоко помилився в ній? Ми ніколи не говорили про роботу. Тоді я просто не хотів піднімати цієї теми, бо і так багато працював, проте і Юстина мовчала про те, де працює. Чому? Зрештою, я навіть нічого не знав про її особисте життя. Це тепер з досьє мені відома уся її біографія, а тоді вона нічого про себе не розповідала. Хоча я також мовчав про своє минуле, але суть не в тому. Якщо вірити тому, що мені стало про неї відомо, то радості там мало. Виходить, що на сьогоднішній день Юстина зовсім сама. Батьки померли, дітей немає, а з чоловіком розлучена. Останній пункт заставив мене задуматися, адже чоловік останнім часом вів досить розгульне життя, що і послужило їхньому розриву. А тут може бути мотив. Можливо Юстина хотіла доказати йому, що може бути багатою і успішною без допомоги чоловіка? Хоча, перебуваючи в шлюбі, вони не жили дуже заможно. Не знаю, що вже думати. Що коїться в твоїй голові, Юстино? Що ти задумала?

Поки чекаю приходу працівників на роботу, то налаштовую себе на нейтралітет відносно Юстини. Поки я не дізнаюся правду, потрібно триматися осторонь від неї. Хоча відчуваю, що це буде не легко зробити.

Заходжу в конференц-зал рівно о дев’ятій годині ранку, як і було сповіщено усіх працівників. Оглядаю усіх і помічаю Юстину. Вона здивовано дивиться на мене, та я намагаюсь не показувати ніяких емоції. Мабуть мені це вдалося, бо помічаю в її погляді хвилювання та розчарування. Вдаю холодну байдужість, проте в середині мене усе бурлить. Надовго усіх не затримую і попереджаю про те, що хочу поспілкуватися з кожним працівником особисто. Судячи з переляканих облич, схоже, що я добряче налякав увесь колектив.

Першою на розмову покликав до себе Юстину. Вона головний бухгалтер, тому ніхто не здивувався моєму рішенню саме з неї розпочати знайомство. Для мене важливо зрозуміти її настрій та наміри і пояснити свою позицію. Не хочу давати їй і собі ніяких надій на продовження нашого роману. Звичайно, що я не буду пояснювати їй справжньої причини, але хай не будує ілюзій щодо нас. Чесно кажучи, я сам собі дивуюся, адже після смерті Інни ніколи не думав про довготривалі стосунки, а тут...

В кабінет зайшла Юстина і вся моя напускна рішучість розвіялася. Дивлюсь на неї і згадую наші шалені ночі. Я сумував за нею більше, ніж думав. Так хочеться обійняти її та забути про усі непорозуміння, але натомість беру себе в руки. Уся ця невизначеність буде стояти між нами доти, поки я не взнаю правду. Тому зводжу наші стосунки до суто ділових і кажу їй, щоб забула про минуле. Бачу, що роблю їй боляче своїм цинічним поводженням і в душі картаю себе за це. Одна половина мене не вірить, що Юстина може бути злочинницею, адже пам’ятаю, якою вона була в Туреччині, проте мій розум твердить зовсім інше.

Юстина образилась і сказала, що ніколи не поєднує роботу з особистим життям. Сподіваюсь, що мені також вдасться контролювати свої емоції, бо наразі не надто впевнений в цьому. Вона сидить так близько і мене тягне до неї, немов магнітом. Я весь горю від бажання, проте Юстина надто ображена на мене, тому не помічає моїх палких поглядів. На останок вона залишає мені папку з річним звітом і з гордо піднятою головою покидає мій кабінет.

Я цей звіт прочитав вдовж і впоперек і майже вивчив на пам'ять, адже попередньо переглядав його декілька разів. Щоб якось відволіктися від думок про Юстину, почав запрошувати до себе працівників. Під приводом знайомства хочу більше дізнатися про своїх колег, адже не вірю, що Юстина винна в махінаціях. Впродовж дня я встиг познайомитися з своїми заступниками та усіма працівниками фінансового та юридичного відділів. Розпитував скільки часу вони працюють в банку, про сімейний стан та задавав інші цікаві для мене запитання.    

Робочий день підходить до завершення, тому збираюся додому. На завтра в мене заплановані нові зустрічі та знайомства. Вирішив трохи затриматись на роботі, щоб ознайомитися з щоденною документацією, а то за день назбирався великий стос папок. Коли завершив підписувати документи, то була вже восьма година. Я думав, що в банку окрім охоронців вже нікого немає, але коли спускався сходами, то помітив, що на другому поверсі світиться в кабінеті Юстини. Мене здивувало чому вона досі на роботі. Що вона робить так пізно? Без стуку зайшов в кабінет. Знаю, що це нечемно, але в мені прокинулися підозри. Юстина перелякано глянула на мене, коли я запитав її чому вона в такій пізній порі ще не вдома. От навіщо так надовго затримуватися на роботі? В голову приходить лише одна відповідь – щоб зробити якісь таємні справи. Від цієї думки я дуже розізлився на неї, адже вона сама собі риє яму. Сама себе ставить у неприємне становище, хоча, мабуть, і не здогадується про це.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше