Розділ 16

Однією із головних заповідей характерників було уміння вчиняти з людьми так, як хочеш, щоб вони вчиняли з тобою.

Цей постулат дійшов до нас у незмінному вигляді. Ставитися до людей так само приязно і справедливо як бажаєш для себе сам, досить нелегко, але необхідно. І вчитися цьому потрібно було упродовж всього життя.

Насправді найскладнішим моментом є те, що речі, які для одного бажані і вагомі для іншого можуть виявитися дріб’язковими чи зовсім неприйнятними.

Химородникам доводилося бути ще й знавцями душ, відшукуючи потрібні ключі до тих, хто опинявся поряд.

Наші добрі наміри стосовно інших можуть обернутися вселенським злом і різноманітними дрібними та серйозними сварками. Вчасно це зрозуміти — велике мистецтво.

Заглядаючи в душі, роззираючись поміж усього, що люди приховують від чужих очей, Сірко відкрив, що насправді всі хочуть любові. Просто кожен вкладає у це поняття щось своє і поводиться відповідно.

Лише відшукавши затишок глибоко всередині себе, прийнявши усі свої світлі і темні сторони, звички та почуття зумієш дати іншому свободу бути самим собою і не перекроювати його під свої переконання. Цінувати кожного просто через те, що він потрібен цьому світу і тобі таким, яким є.

Таку науку і заповіт лишав у своєму щоденнику цей чоловік, що випередив не лише свій буремний час, а і сам рух рідної землі.

Читаючи це, розшифроване Левком, послання Ляна скрушно зітхнула. Саме таку помилку дівчина робила досить часто, вважаючи її чеснотою. А насправді це виглядало так, ніби самовпевнене дівчисько ніколи навіть не збиралося рахуватися з думкою інших. Перед її внутрішнім зором виникла картина, коли хтось, схожий на перестиглий томат, доводить свою правоту, зовсім не зважаючи на присутніх.

На жаль, їй було відомо, що це про неї. Боротьба з собою була запеклою, але досягнуте вміння бачити людей такими, якими їх створено, вартувало цього.

Не намагатися задавити когось своїм авторитетом, бути приязним і водночас стриманим — таким намагався стати і майбутній отаман. Його навчання у сотника допомагало не лише поліпшити бойові знання, а й створити себе самого таким, яким тебе пізніше пізнають інші. Життя, набираючи обертів, підводило юнака все ближче до ініціації і служіння великій справі визволення волелюбного народу. А доти козак накопичував відання і енергію, щоб сповна віддатися своєму покликанню.

Окрім містичних знань доводилося опановувати і практичні речі. Однією з них було відчуття ритму, яке допомагало швидко переходити каміння, навчаючи як правильно розподілити внутрішні резерви, щоб з легкістю витримати довготривалі і тяжкі переходи.

Якщо ви раптом подумали, що галдовнику це далося заввиграшки, то ви глибоко помиляєтеся. Захотівши отримати свою частку енергії бурхлива вода била об скелястий виступ, змочуючи каміння. Трохи оступившись не слизькому валуні Іван шубовснув у річку.

Зціпивши зуби і намагаючись не зважати на змоклий одяг, який вмить обважнів і скидався на залізні лати, козак знову взявся йти на інший берег. Відчувши ритм відчайдух крокував швидко і впевнено. Щойно торкнувшись ногами земної тверді врешті дозволив собі переможно посміхнутись.

Знайшовши потрібний темп завзятий юнак повторював свій рух до знемоги. Стороннім спостерігачам могло здатися, що він тримається за повітря, балансуючи між небом і землею.

Його дії були виваженими і точними.

Жодного зайвого поруху голови, зайвого вдиху, необережного слова. Усе було спрямоване на те, щоб полегшити іншим шлях до істини.

Він сам ставав підвалиною для нових звершень тих, з ким ще не трапилася нагода познайомитися.

Ще не висловивши це, але чудово все відчуваючи, Іван помітив, що такий розвиток подій йому навіть подобається.

Все, з чого складався світ, навіть найменші частини, втікало до його завжди теплих рук, проникливих очей, що ніби увібрали в себе всю мудрість з першого дня існування світобудови, навіки лишаючись основою цього овіяного таємницями і бойовою славою чоловіка.

Поєднуючи у своїх думках і вчинках те, що могло би бути взаємовиключним, використовуючи суперечності, що обеззброювали супротивника, майбутній отаман лишався непереможним і непередбачуваним.

Цілісність духу і тіла цінувалася ним як найдорожчий скарб. Цього він прагнув усе своє свідоме життя. До цього ж маємо щодень наближатися і ми.