Спеціальна релігійна операція

Все починається

   - Нам не потрібно ворогувати з Церквою- почалася по телевізору промова діючого Президента, - Тому ми втручатися не будемо.  І взагалі боротьба з корупцією є справою пріорітетнішою за релігійні конфлікти. 

   Дійсно, що ще можна було очікувати від релігійного політика. Ось при Кальєсі б питання з церковним свавіллям було б миттю вирішено!

   Раптом прозвучала інша новина:

-Біля Кафедрального собору вдень зібралася жіноча акція протестів. Вони стверджують, що спеціальна релігійна операція перш за все налаштована на фактичну легалізацію фемінициду, адже більшість жертв полювання на відьом- жінки. Протестувальниці вимагають припиненню інквізиції. Духовенство не надає жодних коментарів з цього приводу. А ми сподіваємося, що ці акції протесту не будуть з руйнівними акціями, як звичайні березневі.

   Оце я розумію, якби це було так. Можливо, хоча б погроми храмів змусять вірян замислитися над тим, що  вони зараз коять. 

   Треба брати ситуацію в свої руки. Я, здається придумала план дій. Надійний, як швейцарський годинник. 

***

Я покинула залу й рушила до своєї кімнати, надягла свій улюблений жовтий плащ-дощовик, узяла маску і ще щось, що знаходилося в кишенях, але нема часу діставати це.

  - Побажайте мені успіхів в цьому плані,- кажу до фотографії сеньйора Кальєса  й вибігла з хати до міста на пошуки того самого  собору. 

  І ось переді мною височіла старовинна велична споруда, виконана в стилі  бароко, ренесансу або ще якогось, але це не важливо.

    На ніч двері були замкнені, тому буду лізти через вікно. Розбивши скло, я опинилася всередині. А там така розкіш: золото, мармур, ще щось коштовне оздоблює інтер'єр.

   Працювати доведеться багато. Треба за ніч вивести з ладу якомога більше кімнат. Розбігтися є куди. Й почала я визволяти свою лють на віру, накопичену за всю історію людства.  Ламаю, роняю, розбиваю усе, що тільки можливо.

     Коли храм почав нагадувати місце, де пройшовся катаклізм, мені стало легше. 

"Якщо ще одна людина згорить у вогнищі, таке станеться з усіма релігійними спорудами міста. Жовтий Анонімус"- пишу на склі якоїсь великої ікони червоною помадою, що якимось дивним чином опинилася в моїй кишені. Після цього я покинула місце злочину.

***

Наступного ранку сім'я як завжди увімкнула зомбоящик. І знову новини.

  - Минулої ночі невідомі влаштували погром в Кафедральному соборі Успіння Богородиці.  Є підозра, що ця справа пов'язана з протестами проти діяльності Церкви,- зачитував новини якийсь диктор, - Також відомо, що порушники залишили повідомлення. 

   Несподівано випуск перервали. На екрані з'явилося зображення якогось лисіючого  блідого чоловіка низького зросту й в білому релігійному вбранні. 

 - До мене надійшла звістка про віроломний погром старовинного собору в Мехіко. Дехто відомий як Жовтий Анонімус наніс Церкві та її авторитету серйозний удар, котрого ми не пробачимо причетним до нього, -казав свою промову понтифік. 

  Я погледіла на своїх батьків. Судячи за тим, що вони служали його дуже уважно,  можна збагнути, що вони з цим згодні.

   -  Цих пройдисвітів обов'язково впіймають інквізитори й змусять розплатитися сповна, я тобі це гарантую, - заспокоював явно знервовану матір батько. 

  - А що, якщо ці проблеми, котрі навалилися на Церкві - це заслужено?- питаю в них,- Адже стільки крові на руках духовенства, що це неможливо терпіти. Все ж таки вбивати людей-це погано для будь-кого, й Церква не є вийнятком.

   Вони обидва подивилися на мене таким злим поглядом, що стало трохи лячно. 

   - Не смій піддавати сумніву правильність віри,- почала кричати на мене мати, - Ти хоч розумієш скільки вона допомагала мені, твоєму батькові? Як би я без неї перенесла втрату своєї рідні? 

Вона схопила мене за плечі й почала трясти за них.

 - Облиш її, люба , вона все скоро зрозуміє,-перервав її батько, легенько доторкнувшись до її плечей, - Це усього лиш юнацький максималізм, явище тимчасове.

 Як тиільки мене відпустили, я втекла до своєї кімнати й зачинилася всередині. 

Після цього батьки майже весь день не спілкувалися зі мною, інколи дуже суворо дивлячись на мене. 

 Це ким треба бути, щоб ображатися на фразу "Нікому без вийнятків не можна вбивати людей "? Сподіваюся,  мені вдасться їх врятувати від цього мислення.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше