Спитай у серця
Книга 3. Жити далі...
Він був ніжним, пестив її і цілував…
Потім підвівся, одягнувся і сказав, що мусить йти.
Русанка запанікувала. Куди йти? Він же тільки прийшов, а вона ще не зігралася до його теплого тіла.
Але він був невблаганним. Усміхнуся гірко і зачинив за собою двері.
Русанка кинулась за ним. Побігла, як була, в одній сорочці… Бачила його постать, силует, який мигав у прозелені. За дверима було те саме поле з маками… Але вони усі зронювали свої пелюстки…
Вона бігла, падала, піднімалася. Знову падала… Не могла наздогнати, хотіла закричати і теж не змогла… Врешті, добігла до краю провалля. На другому березі хтось стояв з темним обличчям і махав їй, ніби прощався. Вона придивилася… Та це ж Ян… Вени виступили у нього під шкірою і перетворились на чорні скручені джгути. Раптом з’явилося сліпуче світло і освітило його обличчя.
Він зник.
А вона з криком прокинулась…
#2929 в Молодіжна проза
#3942 в Сучасна проза
Відредаговано: 23.07.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
