Спільне зцілення

Глава 8

Кіра заклякла у дверях та боялася поворухнутися. Можливо зловмисник ще у будинку? Вона не знала, що робити, бігти до Кирила за допомогою чи ні? Викликати поліцію?

Лея несамовито лаяла у зачинені задні двері. Можливо він вже втік?

Не збираючись бути як ті дурепи у фільмах жахів чи трилерів, Кіра розвернулася та побігла до будинку Кірила. Коли вона подзвонила у його двері, він відчинив із посмішкою побачивши її, та її стурбований вираз обличчя стер посмішку з його уст.

- Усе гаразд? Щось трапилось? – занепокоєно спитав Кирило.

- Здається до мене хтось вдерся.

- Добре, що прийшла до мене. Ходімо перевіримо чи вкрали щось, а потім зателефонуємо у поліцію.

Він узяв бейсбольну биту та вони направились до неї.

- Вибач, що я турбую тебе.

- Зовсім ні, я б більше турбувався якби ти мені не розповіла і просто викликала поліцію.

- Я не впевнена, що взагалі викликала би поліцію.

- Тим паче.

- Дякую.

- Завжди буд ласка.

Незважаючи на несприятливі обставини, вона була рада, що Кирило поруч. Коли вони увійшли до її будинку, Кіра увімкнула світло, Кирило розв’язав Лею і вона одразу побігла до Кіри, та її заспокійливо погладила.

- Усе гаразд, моя хороша.

Доки Кирило оглядав закутки та задній двір, вона перевіряла шухляди із цінними речами. Усе було на місці, проходячи повз спальню, вона помітила, що покривало на ліжку трішки пом’яте, а не ідеально застелене як зазвичай у неї. Вона занервувала, увійшовши до спальні вона перш за все перевірила шкатулки та ящики із цінними речами, усе теж було на місці.

Кіра вважала дурною думкою перевіряти ящики із білизною та все ж таки вирішила перевірити. Відкривши перший ящик вона одразу помітила, що усе перерито та не вистачає декількох комплектів.

У цю мить як раз піднявся Кирило.

- Не помітив ніяких слідів як хтось міг увійти, але я ж не коп. Ну що щось зникло?

- Усе на місцях, але дещо зникло.

 - Що?

Їй було ніяково, вона не знала чи казати, але усе одно доведеться, адже Кирило обов’язково викличе поліцію і його не вийде умовити як сестру.

- Зникло декілька комплектів білизни.

Вона була впевнена, що її обличчя почервоніло.

- Схоже це якийсь збоченець. Треба викликати поліцію та подати заяву.

- Може не треба?

- Ні, треба із таким не жартують, хай вони розбираються.

Вона тяжко видихнула та погодилася.

-

Коли поїхала поліція і пішов Кирило, в черговий раз запитавши чи все з нею гаразд, вона запевнила, що все гаразд і зараз їй треба виспатися. Насправді вона не знала чи зможе заснути.

Вона ніколи не почувалася такою приниженою, як ці поліцейські дивилися на неї, розпитували її та оглядали її будинок. Вони сказали, що займуться цим, та вона не була впевнена, що вони віднеслись серйозно до її справи.

Кіра не була впевнена чи правильно вона вчинила не розповівши про погрозливе повідомлення та фото. Але була впевнена, що коли розповість сестрі та обов’язково її вилає.

Вона зняла постіль та покривало та кинула у пральну машину, постеливши нову постіль вона пішла у душ, з краплями води вона відчувала, що змиває увесь негатив.

Коли вона лягла, Лея встрибнула у ліжко до неї. Кіра почала плакати. Невже вона не може бути просто щасливою? Чому коли щось йде добре, обов’язково щось усе перекреслить.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше