спокій

Душевний спокій та розуміння

вона сиділа на холодному підвіконику, пила гарячий чай..

відкривши вікно вона насолоджувалася  осінню, холодним дощем який лунав повз скло..

сидівши вона ще більше поглиналась в свої думки. 
Їй стало боляче.

Їй хотілось вибігти під цей холодний дощ, лягти та не вставати, її серце розвивалось від самотності.

Сидівши під вікном, вона замерзала ще більше, але цього не відчувала ніби-то.

Порожньо - промовляла вона собі..  вона заплакала.  Її серце зупинялося, а потім швидко тремтіло,  а потім знову зупинялось.. 
Її голубі очі  потроху червонішали, вона плакала тихенько - тихенько в тому куточку.. 
ніхто її не розумів. 
але після всього тяжкого болю вона зрозуміла  себе. 
•Алєкса 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше