Розділ10

Пройшов місяць.
Від Ніка й сліду не лишилося. Дівчата нічого не говорили по цьому приводу.
Місяц, а Катарін все ще відчуває душевний біль.
Дні сумні та однакові.
Кат ішла по коридору,після того як її серце розтоптали вона постійно запізнювалась.
За рогом було чутно чужі голоси.
-Дій! - казав чоловічий голос.
-Скоро буду. Потрібно того покидька сплавити,-це був доволі знайомий голос.
-Завтра в ліс завизем і вбємо. А ти дій.
Почулиссь кроки, тому Кат теж почала іти.
На зустріч їй ішов чоловік років сорок, а біля вікна стояв... Ден(той що поміг).
"Кого сплавити? Щось тут не так. Кого вбити?" - думала Кат,її серце шалено билося.
-Привіт, - усміхнулась вона хлопцеві.
-Привіт. Що ти тут робиш?, - запитав він.
-Запізнююсь.
Хлопець весело хмикнув.
Пари знову пройшли швидко. 
Кат не могла сконцентруватися.

Вона йшла до дому. Вони з Ніколь робили домашнє завдання разом.
Ніч. Темно. 
Рука закрила рот.
-Мовчи всеодно нікого немає. 
Він заніс її в автівку.
Щойно ті двоє попали  в середину, авто почало їхати.    
                                     ***
Вітер тріпав сиве волосся
 Стук в двері.
-Заходь, - холодно кинув він.
В кімнату зайшов хлопець.
-Ну що?, - запитав він у нього.
-Наш друг з іншої паралелі вправно попрацював. Дівка підозрює, щось не ладне, але думає на того покидька, що розкрив Джека.
-Молодець, Рет. Її теж в ліс з цим, - він кинув в сторону решітки заякою сидів Нік.
-Попробуйте її хоть пальцем торкніться! Я вас всіх уб'ю! А ти! - він крикнув на колишнього кращого друга, - ти зрадник, ти за все заплатиш. За те що мені зрадиа і за зраду Даманові!
-Мовчи, - сухо кинув чоловік.-дівку теж в ліс.
                        ***
Катарін отямилась. Біля неї лежав зв' язаний Нік.
-Ось і прийшла ваша смерть, - мовив Рет.
-Не затягуй!
За ним стояв невисокий сивий чоловік з чорними очима .
-Гаразд. Я так зрозумів останнього слова не буде.
-Ану. Що вона скаже?
-Нііііііііііік! - кричала щодуху дівчина.
Рот їй заклеїли скотчем.
-Ненормальна, - прокоментував чоловік.

-Вас окружили! Здавайтесь!, - кричав один з десяти чоловіків з попіції.
В центр зайшов високий чоловік, років п'ятдесяти.
-Моя чуйка мене не підвела, - зробив висновок чоловік. - В' яжіть!
Чоловіки підбігли та пов'язали руйнівників, а Кат та Ніка, який був шокований, відвязали.
                          ***
Початок першої пари. 
Після невеликих переговорів з хлопцем Катарін зайшла в кабінет.
На першій парті сидів Ден. Була спільна пара.
Вибачившись за спізнення Кат підійшла до хлопця.
-Як ти тут з'явився? - здивовано запитала дівчина.
-На пару прийшов, - таксамо здивовано мовив він.
Кав розповіда, що сталося в коридорі.
-Потрібно до деректорки іти,'-сказав Ден та потягнув дівчину довиходу.
-Ви куда? - запитувала викладачка.
-До деректорки! - крикнув він та закрив двері.

Деректорка була шокована приходом учнів.
-Що сталось? - запитала жіночка.
Кат знову все розповіла.
Повисла тиша, потім  вона подзвонила одному з піднебесних.

-Що ж. Слухайте мій план. Кат на тобі буде прослуховування та жучок для відсліжування. За тобою непомітно будуть їздить поліцейські. Коли вони тебе заберуть, а вони це зроблять тому що ти там була і їх не провести, зразу не кричи, діждись мементу. Потрібно кодове слово.
-Нік, - сказав Ден.
-Що? - в один колос запитала Кат з сіднебесним.
-Зрадник з нашої школи і повинен знати, що ти, Кат, з низ зустрічалась. Отже вирішать, що ти гукаєш його.
-От і чудово, - мовив чоловік.

Все сталося по плану.

                          ***
Вони сиділи в кареті швидкої допомоги.
-Кат, як тебе угараздило туди полізти? - запитував Нік.
-Мене то як це таке. А тебе? Тебе не було доволі довго, наші казали, що все норм.
-Ти хвилювалася за мене? - хмикнув хлопець. :Рет підстроїв усе.
-Зрозуміло, - відповіла дівчина.
-То ти хвилювалась? - в очах хлопця була хитрість.
-Угу.
-Оце люби людину. Ти хвилюєшся, а вона угу, - сердито сказав хлопець.
Кат питально подивилась на нього.
Їхні погляди зустрілися.
-Я тебе люблю,-мовив хлопець невідриваючи своїх очей.
-І я тебе, - Кат.
Вже наступну хвилину вони пристрасно цілувалися.
-Давай знову будем разом? - запитав нік після їхнього примирення.
- Давай, - мовила дівчина і знову поцілувала хлопця.