Спостерігач

Глава 19

Глава 7

Останній етап полягав у тому, що Віктору необхідно ходити по селищу, намагаючись вловити настрій перехожих. Та ще задачка! Але ж в подальшому йому доведеться це робити, тільки вже у великому місті, при величезному скупченні людей. Як виловити серед маси різних настроїв потрібний Спостерігачеві? Як визначити серед натовпу людину, що готується вчинити замах? Тому краще починати з малого, поступово підвищуючи навантаження.

Втім, літо завжди було прекрасною порою для прогулянок. Після 6 вечора, коли сонце вже не пече, а ласкаво огортає своїми променями. Та й серпень видався не таким спекотним, як липень.

Помітивши, що Віктор все частіше вибирається в центр селища, і бродить там на самоті, Євгенія висловила бажання приєднатися. Хлопець засумнівався в такій ідеї, адже дівчина може виявитися перешкодою. Як би не вийшло так, що її емоції будуть «перебивати» емоції перехожих.

Однак Василь, навпаки, схвалив ідею.

– По-перше, – сказав наставник, – додаткова перешкода тільки прискорить прогрес. У великому місті біля тебе постійно будуть люди, так що пропозиція Жені дуже доречна. По-друге, гуляючи з дівчиною, ти не викличеш підозр. Не забувай, ти тут чужий, і майже все селище тобі встигло перемити кістки. Гадаю, багато хто цікавиться, що за чужинець приїхав, ніде не працює, сидить більшу частину в будинку, ні з ким не підтримує спілкування. Навіть алкоголю не вживає, бувають ж дива!

На справді в глибині душі Віктор сподівався на таку відповідь. Дівчина все більше викликала в нього симпатію. Вона привернула не тільки своєю красою, хоча цього у неї не відняти, а й багатством внутрішнього світу. Бешкетна, як дитина, часом вона поводилась дуже по-дорослому, приймаючи складні рішення. Варто віддати належне Ірині, яка змогла так виховати доньку. Працюючи в соціальній службі, Віктор встиг поспілкуватися з молоддю, і думка про сучасних молодих людей у ​​нього було доволі невисокою.

Женя ж відрізняється розсудливістю, абсолютною відсутністю зарозумілості, незалежністю, наявністю власних поглядів, які до того ж вміє грамотно аргументувати. І при цьому вона не черства зубрила, а досить ніжна і жіночна, володіє прекрасним художнім смаком. Така здатна причарувати будь-якого хлопця.

Що ще в ній дивувало – це її зацікавленість світом. Їй хочеться побачити якомога більше, поїхати кудись у подорож, познайомитися з іншими культурами. Як для молодої та привабливої дівчини, Євгенія дуже багато знає, полюбляє читати книжки. При цьому, знає всі сучасні тренди, добре знається на моді.

З іншого боку її цікавість іноді не знала меж. Правда, можливо, дівчина проявляла інтерес тільки до Віктора? Як би там не було, її питання часто ставили хлопця в глухий кут. Ні, вони не були складними, але Віктор не знав, як відповідати, щоб не видати своїх таємниць. Навіщо втягувати дівчину в свої пригоди? Тим більше що Василь попередив – їх авантюра дуже небезпечна, і не факт, що Віктор зможе вижити. Противник у нього серйозний, вже багато років використовує Спостерігачів. Шанси поки ще не на користь хлопця. Та й досвід з Лікою красномовно говорить про те, що не можна ні до кого прив'язуватися. Дідько з ним, якщо Віктор сам загине, але ж Образ може потім взятися і за Євгенію. А цього допустити не можна.

А питання, тим часом, сипалися й сипалися.

– За якою програмою ти тренуєшся? – допитувалася Женя під час чергової прогулянки по парку, єдиної пам'ятки невеликого гірського селища.

– В інтернеті колись знайшов, – відповів Віктор. – Вирішив спробувати.

Брехня! Як і у випадку з багатьма іншими запитаннями. Ну а що треба було відповісти? Що програму тренувань склав Голос? Але зазвичай людей, які чують голоси, лікують. Найчастіше, примусово.

Проте на наступне питання збрехати вже не вийшло.

– Ти скоро поїдеш, так? – тихо і якось сумно запитала дівчина, опустивши очі.

– Чому ти так вирішила?

– Ти став менше займатися, більше гуляєш. А ще...

Женя якось дивно зам'ялася, сумніваючись, чи варто продовжувати.

– «А ще» що? – Віктору вже стало цікаво.

– Ти наче вилікувався, – пояснила дівчина після хвилинного мовчання. – Коли ти приїхав, я подумала «ненормальний, фрік якийсь!». Потім взнавала тебе краще, і ти поступово ставав іншим. Тоді я зрозуміла, що причина була в хворобі, не фізичній, в душевній. З тобою трапилося щось погане. Але тепер ти прийшов в себе, відновився. А значить, скоро повернешся додому.

Віктор не знав, що відповісти. Йому навіть не приходило в голову, що з боку так помітні зміни. І не тільки зміни, але і його душевний стан ще кілька місяців тому. Він що, і справді був схожий на фріка?

Раптово Віктор вловив настрій Жені. До цього моменту у нього не виходило. Він міг прочитати емоції перехожих по їхніх обличчях, але та здатність Спостерігача ніяк не хотіла повертатися. Якийсь блок стояв, не давав проявитися емпатії. І ось зараз цей блок впав. Хлопець точно вловив емоції дівчини. В них злилися одночасно і радість від прогулянки, і смуток від того, що Віктор скоро поїде, і... Віктор здивовано глянув на дівчину, що йде поруч. Невже вона в нього закохалася? Але ж він не давав ні найменшого приводу, не загравав, не фліртував, як любив робити раніше з усіма і всюди. До того ж, Євгенії всього 20, а йому недавно виповнилося 32. Для неї він старий, нудний і нецікавий. Так звідки ж узялися почуття?

Спантеличений зробленим відкриттям, Віктор мовчав. Дівчина розцінила паузу по-своєму. Вона обережно взяла хлопця за руку і сказала:

– Вибач, якщо образила, я не хотіла.

– Ні, що ти, – поспішив заспокоїти її Віктор. – Ти не образила. Я просто задумався, мені стало сумно, що скоро доведеться їхати. Але, з іншого боку, якщо я знову приїду, пустите до себе?

– Звичайно, пустимо! – спробувала видавити посмішку Женя.

Додому вони поверталися в повному мовчанні. Кожен думав про своє. Віктор не міг вловити настрій дівчини, напевно, тому що власні думки заглушали все інше. Що робити з цим коханням? Він би збрехав, якби сказав, що дівчина йому не подобається. Але занадто велика різниця у віці, способі життя. Та й, якщо вже відверто, яке у нього в найближчому майбутньому життя? Хлопець не знав, чи буде воно взагалі. Зараз головне завдання – зупинити Образ. Так, саме так, не помститися, а саме зупинити. Щоб той більше не міг використовувати людей в своїх іграх. А що буде потім – поки невідомо. Або перемога, або поразка. І це якщо він взагалі зможе дістатися до Образу. Скільки піде на це, тижні, місяці, а то й роки? Занадто багато питань, і жодної конкретної відповіді.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше