Глава 24

Частина 3

Глава 1

Тільки-но Віктор вийшов з вокзалу, як вітер жбурнув в обличчя жменю мокрого снігу. У Карпатах хоч і були снігопади, але погода найчастіше стояла безвітряна. Ну, майже безвітряна. Тут же холод буквально пронизує наскрізь, намагаючись відшукати найменші щілини в одязі людей, щоб нагадати про прихід грудня. Осінь добігає кінця, а значить, пора одягатися тепліше й готуватися до постійних застуд.

Ще перед виїздом Віктор подзвонив своїй колишній квартирній господині аби дізнатися, чи зайнята квартира. На щастя, вона виявилася вільною. Мешканці з'їхали на днях, а нових постояльців господиня не встигла знайти. Дзвінок колишнього квартиронаймача, що відрізнявся пунктуальністю в оплаті й акуратністю при проживанні, неймовірно порадував господиню. Вона тут же видалила оголошення про здачу квартири з сайту по оренді нерухомості, та сказала, що Віктор може заїжджати в будь-який час.

У квартирі за рік відсутності хлопця майже нічого не змінилося. Тільки посуду додалося, а ще в вітальні з'явився кондиціонер. Напевно, недавні мешканці наполягли на установці. Що ж, прекрасне рішення, влітку в вітальні дійсно спекотно. Залишивши сумку в передпокої, хлопець пройшовся по квартирі. Якось він уже відвик від цих «бетонних коробок». Інша справа – приватний будинок! Свобода, простір, двір, дерева. А тут... І це ж ще досить простора квартира, двокімнатна. Якщо навіть одному тут тісно, ​​то, як же інші живуть утрьох в такому обмеженому просторі?

«Ні, – твердо вирішив Віктор, – якщо одружуся, то жити буду тільки в своєму домі».

Гаразд, треба розібрати сумку, і якось з'їздити до батьків за іншими речами. Пощастило, що про роботу турбуватись не доведеться. Відео монтаж приносить непоганий прибуток, при цьому вільний графік. Можна буде поєднати і пошук Образа, і роботу.

При думці про ворога, руки хлопця машинально стиснулися в кулаки. Тепер, коли до нього знов повернулись почуття, доводиться контролювати злість, готову вирватися киплячим вулканом.

– Ще не час, Вік, не час, – заспокоїв себе хлопець. Завдяки заняттям йогою він чудово навчився самоконтролю, і миттєво повертався у спокійний стан. Легка посмішка торкнулася губ хлопця від передчуття помсти. Тепер потрібно облаштуватися і виробити подальший план.

Коли речі були розібрані, а холодильник заповнений продуктами, Віктор зв'язався з Василем. Що йому подобалося в наставнику, так це максимум конкретики, без довгих філософствувань.

– Так, – відразу приступив до суті питання Василь. – За минулий рік Образ, до речі, хороше ти йому ім'я дав, знайшов собі нового Спостерігача. Потрібно знайти його і зупинити.

– Навіщо він нам?

– Якщо ти тиждень не поїси, що з тобою буде? Правильно, виснаження, сили втратиш. Точно так само й наш спільний ворог. Від мене геть взагалі один голос залишився, тому що не отримував підживлення. Треба позбавити його «їжі», а зробити це можна, якщо заважати Спостерігачеві отримувати емоції, які він потім би передав. Образ занадто сильний, тобі не здолати його, якщо попередньо не вирівняти сили. До того ж, ти не можеш просто так до нього напроситися в гості, він сам повинен до тебе з'явитися. І він з'явиться, якщо сплутати йому карти.

– Значить, я повинен в мільйонному місті знайти одну людину, яка працює на Образ? – саркастично поцікавився Віктор. – Як ти собі це уявляєш?

– Дуже просто, він обов'язково буде неподалік від пригод. Так, звичайно, тобі доведеться багато ходити, і втручатися в багато ситуацій. Це займе час. Але рано чи пізно, ми натрапимо на слід.

– Це може зайняти місяці, а то й роки...

– Ні, не думаю, – заперечив наставник. – У тебе ж є супер сила. Хоч ти й смієшся з цього визначення, але ж ці здібності дійсно супер сила. З її допомогою ти зможеш вирахувати Спостерігача швидше. У нього енергетика трохи інша, згадай себе в цій ролі. Розхитана психіка, нервове виснаження, апатія. І не забувай, що він постарається опинятися серед скупчення людей, зазвичай вечорами, коли найчастіше й відбуваються нехороші справи.

Звучить переконливо, але Віктор не уявляв, як все це провернути в реальності. Ну дійсно, величезне місто, маса парків, торговельних центрів, а вже підворіть взагалі не злічити. Що йому тепер, пішки обходити всі вулиці та провулки? Проте іншого варіанту не було. Якщо не знайти Спостерігача, не вдасться вийти на Образ.

– Гаразд, – здався Віктор. – Якщо ти в цьому впевнений...

– Зате нагуляєшся, – підбадьорив Василь. – Кажуть, прогулянки на свіжому повітрі корисні.

– Ага, особливо під час дощу й снігопаду, в мороз і вітер, дуже корисні!

Судячи з тиші, Василь вирішив перервати марну дискусію. Напевно, за життя він був діловим мужиком. Як же він взагалі примудрився влипнути в цю історію?