Спостерігач

Глава 30

Глава 7

Дорогу назад Віктор вирішив подолати теж пішки. Можна, звичайно, викликати таксі або скористатися громадським транспортом, але хотілося ще трохи побути на свіжому повітрі. Останній рік він прожив у приватному будинку, і звик до простору, коли можна відчинити двері, зробити пару кроків – і ти вже на повітрі.

Щоб не йти тим самим шляхом, Віктор вирішив зробити коло через сусідній район. Раніше йому не доводилося тут бувати. Будинки, віддані під проживання робочими з заводу, розташованого поблизу. Якщо існують академмістечка, то цей район можна назвати індастріал містечком. Зі своїми правилами та своїми законами, швидше за все, взятими з 90-х і дбайливо збереженими місцевим контингентом. Що ж, приємно бачити, що в наш час хоч хтось поважає традиції.

У грудні темніє рано, і через робочий район Віктор проходив вже практично в темряві. Виходив на вулицю – було ясно, а повернеться затемна. Недоліки коротких днів, тільки що був ранок, і вже вечір.

– Оппа, – пролунав неприємний, повний нахабства і самовпевненості голос з гаражів. – А це шо за гусак такий?

Віктор повернув голову і побачив трьох хлопців, що сидять у відкритому гаражі. Перед трійцею знаходиться ящик з пляшкою горілки (поважаємо традиції), баклажка з пивом і в'ялена риба на газеті. Судячи з ще однієї горілчаної пляшки, вже спустошеної, а також попільнички (в класичному індустріальному стилі – банка з-під шпротів), наповненої недопалками, компанія сидить з обіду. Отримавши «хліба», трійця явно вирішила знайти видовищ. Або влаштувати їх, почавши з гладіаторських боїв. Троє на одного – прекрасний вибір!

«Ну твою ж мати! – простогнав з досади Віктор. – Як відчував, що вскочу в халепу. Може, відстануть?».

Він мовчки попрямував далі, але, схоже, ця компанія славиться своєю цілеспрямованістю. Та й по їхньому настрою Віктор чітко прочитав, що уникнути бійки не вийде.

«Ні, ну билися б із собі подібними, зробили б клуб за інтересами, «Брати по розуму», наприклад. Навіщо звичайних людей чіпати?».

– Тю, ти куди пішов? – пролунав уже другий голос.

Почувши що його почали наздоганяти, Віктор трохи прискорив крок, як і очікувалося, трійця теж прискорилася. Хлопець відчув, що один з компанії відірвався і ось-ось наздожене його. Віктор різко розвернувся і завдав нападнику сильного удару в пах, від якого той упав, як мішок з картоплею. На сьогодні, швидше за все, боєць відвоювався. За ці декілька секунд поспіли двоє інших. Кинувши швидкий погляд на товариша, що лежить і жалісно скиглить, вони зробили спробу оточити свою жертву, відрізаючи їй шляхи відходу.

– Та не збираюся я тікати, – заспокоїв компанію Віктор. – Почнемо, мабуть?

Він зробив помилковий замах ногою на одного супротивника, але вдарив іншого. Той, не чекаючи такого підлого прийому, впав на м'яке місце, обурено дивлячись на «неправильну» жертву. Замість того щоб, як годиться порядному лоху, умовляти компанію не бити його, або хоча б зробити спробу втекти, цей гад сам нападає. Зовсім серйозних пацанів не поважає!

Тим часом, Віктор боровся з другим, який, по всій видимості, колись займався спортом, можливо, боротьбою або самбо. Справитися з ним виявилося непросто, на помилкові випади він не реагував, зате сам здійснював фінти. З боку бійка могла б здатися Віктору навіть захоплюючою, якби він виступав в якості глядача, а не учасника. Але він саме брав безпосередню участь, і йому це не приносило ніякого задоволення. Тим більше що другий знову нападає.

Намагаючись утримувати обох супротивників у полі зору, Віктор парирував удари та бив у відповідь. Влучити в нього у противників не виходило, а колишній борець намагався зробити прохід в ноги, що для Віктора закінчилося б зовсім сумно. Якщо ти опинився в вуличній бійці на землі – все, це кінець. Піднятися вже не дадуть, особливо, коли супротивників декілька.

Прохід в ноги – складний, але вкрай ефективний прийом. У партері проти борця зробити нічого неможливо, саме тому практично всі стилі боротьби акцентують увагу саме на переході в партер. Однак якщо прохід відпрацьований не до кінця, або якщо борець втратив навик, то такий прийом згубний, перш за все, для нього самого. Віктору не треба було навіть користуватися супер чуттям, його противник через пристрасть до випивки, вже давно втратив свої навички. Він став занадто повільним, а його дії можна легко вгадати, для цього не треба бути Спостерігачем. Коли борець зробив чергову спробу пройти в ноги, Віктор зустрів його різким ударом коліна в обличчя. Хрускіт сповістив про те, що ніс противника зламаний.

З останнім впоратися виявилося простіше простого, один противник для Віктора не становить загрози, тим більше такий. Все закінчилося за пару секунд, вистачило буквально одного точного удару в підборіддя, щоб нападник відправився в нокаут і затих...

Раптом на плече Віктора обрушився сильний удар. Мітили явно в голову, але завдяки тому, що парубок постійно в русі, промахнулися, і потрапили тільки в плече, та й то по дотичній. Однак цього все одно вистачило, щоб Віктор втратив рівновагу і пропустив ще один удар, уже по тулубу. Втім, на тренуваннях з Василем він відпрацьовував найрізноманітніші прийоми і контратаки, в тому числі й удари з найбільш незручних положень. Миттєво зорієнтувавшись, він зробив підсічку четвертому противнику, який невідомо звідки вискочив, і той звалився поряд. Не даючи йому отямитися, Віктор завдав два коротких, але потужних удари в голову, потім піднявся на ноги.

І дуже вчасно, так як колишній борець знайшов в собі сили піднятися на ноги і вже зібрався атакувати. Віктор приготувався відбити атаку, але, на жаль, недооцінив попереднього противника – той обхопив ноги хлопця і повалив на землю. Віктор бачив, як до нього наближається «борець» з налитими злобою очима і неабияк розпухлим носом, ось-ось він завдасть удар ногою, а зробити нічого не можна, так як на ногах повис інший нападник і щосили притискає до землі...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше