Справжня я

Розділ 29

На диво, коли ми прийшли в понеділок до університету, то нічого не сталося. Дні минали неймовірно спокійно. Складалося таке відчуття, наче про нас забули. Але чи це так? Це питання ніяк не покидало мене. Я хотіла піти до університетського підвалу, де ми опинилися того злощасного дня і нарешті все з’ясувати. Але мене зупиняв тільки той факт, що можливо такого ефекту й добивався Всеволод, разом зі своїми поплічниками.

До речі, хто вони? Можливо ми їх знаємо? А що, як Златина прийомна мама одна з них? Так вони можуть відстежувати нас, адже сестра попередила її про це. І що буде зі Златою? Чи зможуть батьки доказати в суді, хто вони насправді і що в мене є сестра? Якби ж я хотіла б, щоб вона офіційно повернулася до нашої люблячої сім’ї. Сподіваюся, що це справді станеться, але зараз просто потрібно зачекати.

Я кожного дня висловлювала все нові й нові гіпотези Златі, а вона мовчки слухала їх та просто кивала. Чесно кажучи, мені й самій набридло так жити. Але поки зробити я нічогісінько не могла. Так, час від часу ми зі Златою йшли у якусь безлюдну місцевість і практикувалися, але поки це майже не принесло ніяких результатів.

Я знала, що в книзі «Справжня я» було написано про те, що лише коли збереться повна команда з людей із надздібностями, яких поєднують якісь дві спільні речі, кожен з них повністю відкриє в собі силу. Але поки ми поняття не мали, хто вони, тож і зробити могли небагато що.

Так минула і решта жовтня. Розпочалися модульні тижні та ми зі Златою цілими днями сиділи над підручниками, дописували конспекти, готували останні розділи курсових робіт та допомагали одне одному й одногрупникам в різних питаннях, які виникали по навчанню.

Якось одного дня, нам поставили захист двох курсових робіт та ще й одну модульну контрольну. Було дуже складно встигнути все зробити, а транспорт неначе змовився і дуже повільно тягнувся вуличками Києва. Та й ми були не надто пунктуальними. Такими складно назвати студенток, які вискочили з дому рівно за сорок хвилин після того, як потрібно було вирушати до університету. Одним словом з самого початку все складалося не так, як планувалося. А коли ми прийшли до самого освітнього закладу, то все полетіло шкереберть.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше