Розділ 50

Дуже не хотілося обтяжувати одногрупників своїми проблемами, тому як тільки ми вийшли з лікарні, я відправила їх покупатися в морі або подосліджувати містечко. Мені було прикро, що саме я стану причиною зіпсованого відпочинку.

   Але незважаючи на всі мої вмовляння, вони провели мене до будинку і розбилися на групки, щоб двоє з них завжди залишалося чергувати біля мене, на всяк випадок.

Так минуло два дні. Мені вже полегшало. Сонливість, яка не відпускала мене ні на мить, нарешті це зробила. Загальна слабкість також відступила і я нарешті змогла вибратися на пляж.

Ох, яке ж це неземне відчуття, після року навчання та двох суворих постільних режимів, нарешті вибратися до моря.

Шум прибою. Морський запах. Веселий сміх дітлахів, які бабраються у воді недалеко від берега. Крики чайок. Гудки кораблів, які відчалюють від порту. Каскад хвиль, який розбивається об кам’яні загородження, виносячи на берег щось цікавеньке.

Як же я сумувала за всім цим…… Не витримала і по коліна зайшла у воду.

Яке ж це прекрасне відчуття, просто стояти, коли на тебе накочується чергова хвиля. Як же класно, після жаркого дня, зайти у дещо прохолодну воду та освіжитися.

Я просто кайфувала на пляжі. Мені не хотілося нічого робити. Але одногрупники знову знайшли веселе заняття. Вони по черзі закопували одне одного у пісок і робили кумедні фото. Ті витвори мистецтва, які виходили кожного разу, змушували сміятися аж до сліз. Я вже боялася, що з такими темпами знову пошкоджу плече. Ну реально, зупинитися було дуже складно.

Зібравшись з духом, я нарешті заспокоїлася та повернулася до шезлонга. Інші одногрупники ще досі не могли відійти від Кирі в образі русалки й реготали так, що я готова була приєднатися до них знову.

Аж раптом до мене підійшла якась дівчинка, років п’яти. Вона із серйозним виглядом подивилася на мене та сказала: «Стережіться».

Вже за кілька секунд прибігла її мама та забрала дівчинку, але це попередження я сприйняла реально всерйоз. Це не могла бути звичайна випадковість. Та й діти просто так не говорять такі речі.

Тоді що ж робити? Припиняти відпочинок та повертатися додому чи просто проігнорувати це?