Срібна Королева

Глава 2 Вечірка.

Аріна

Після зустрічі з Сілверами мені перехоплювало дух і я вже спокійно не могла стояти всю церемонію. Я була якоюсь напруженою і не могла зосередитись ні на чому.
-Ей, що з тобою? – запитала у мене Віка.
-Все гаразд. Напружують мене просто ці обставини. – сказала я.
-Тобі просто треба випити, лялечко. – сказала Віка і посміхнулась.
Я лише позитивно похитала головою.

Звісно, обставини мене напружували і я не дуже хотіла тут знаходитись, але причина моєї тривоги була зовсім не у цьому.
Причиною був він, Алек Сілвер. Чому я так нервувала при його погляді? Не знаю, можливо тому, що я знала, хто він і що він небезпечний. Скоріше всього це було через це.

Я своїм дівчатам нічого про нього не розповідала, я звісно любила їх і дуже довіряла, але такі подробиці мого життя вважала надто особистими. Та і кому було б цікаво слухати про те, як п’ятирічна малявка зустрічалась на пляжі з дев’ятирічним хлопчиком. Як ми розмовляли й ділились всім.
Нікому. От я і мовчала.

Нарешті церемонія завершилась і ми відправилися до одного з однокласників додому, так сказати на домашню вечірку. Ми вирішили не замовляти ресторан, а просто самі собі відсвяткувати, без батьків.

Мої батьки мені довіряли й знали, що якщо щось, то я зможу постояти за себе. Тому відпускали мене без вагань.
Ми приїхали у будинок Вови та почалось справжнє святкування.
Тут були й розваги, і алкоголь, і музика. Все, що потрібно було для розваг.

Ми зайшли у будинок і почали з коктейлів, котрі робили на барі.
Бармен, витатуюваний молодий чоловік, робив дивовижні напої й ми хотіли спробувати його творіння.
-Два сексу на пляжі. – сказала я йому.
Він подивився на мене, оглянув мій образ і облизався.
Якби я вже добре випила, то можливо вважала б це за комплімент, а так, поки я була твереза повністю, для мене це було гидко.
-Напій, будь ласка. – сказала я грубо.
Хлопець тряхнув головою і зробив мені коктейлі.
Я подякувала і пішла. За спиною я почула:
-Класний зад, я б тебе трахнув.
Я обернулась, поставила коктейлі на тумбу, підійшла до нього, наблизилася до його обличчя, так, щоб він лише чув мене і сказала:
-Спочатку ти здався милим, а зараз якщо ти ще раз таке скажеш, я тобі башку відстрелю, обіцяю.
Він розсміявся.
-Не погрожуй, ти не знаєш, з ким прокинешся у ліжку зранку. – сказав він зухвало.
Я фиркнула.
-Точно не з тобою. – сказала я.

Я обернулась, щоб піти, а він схопив мене за руку і притягнув до себе.
І як він так швидко вийшов з-за барної стійки?
Чорт.
Він придавив мене до себе і я відчула запах трави від нього. Він був обкурений.
-Відпусти. – сказала я попереджаючи.
-Малишка, ти така сексуальна. – почав він лапати мене та лізти куди не потрібно.
Мені це вже не сподобалось.
-Відвали. – сказала я грубо.
Він не відпускав.
І мені це вже набридло.

Але тільки я хотіла його вдарити, як раптом його відкинуло у бік і я зрозуміла, що це була зовсім не я.
А над ним вже був мій захисник і вдарив його по обличчі.
-Ей, ти чого??? – кричав він з підлоги обурено.
-Мені здається дівчина ясно виразилась, що не хоче бути з тобою. – сказав хлопець.
-А ти хто такий? – запитав він і вставав вже.
-Я той, хто надере тобі зад, якщо ще хоча б подивишся на неї.- сказав знову мій захисник.
Татуйований швидко зник з поля зору.

А я підійшла до свого рятівника.
-Дякую звісно, але я могла я сама його покласти. – сказала я.
-Я знаю, але тоді б ти порвала плаття. А тобі воно дуже пасує. – сказав він.
-Дякую. – сказала я і посміхнулась.
Я почула, як мене звуть подруги, взяла свої коктейлі й пішла шукати друзів.
Я була вдячна тому, хто мене захистив, це було дуже приємно.

Так далі я і не бачила свого рятівника.
А можливо хотілося б.
Вже у розпалі вечірки, після кількох келихів алкоголю я зрозуміла, що мене вже нормально розслабило і я пішла танцювати.
Краще б я цього не робила, але алкоголь у моїй голові говорив інші речі.

Я стала посеред вітальні й почала красиво рухатись, ловила ритми музики та спокусливо танцювала.
Мені хотілось відпочити, що я і робила.
Я помічала дуже пристрасні, голодні погляди хлопців на собі й мені це неймовірно подобалось.
Я рухалась у ритм і не хвилювалась ні про що.
Так пройшло кілька хвилин і я побачила, що біля мене вже був натовп і всі красиво танцювали зі мною.
Я насолоджувалась цим моментом, адже він був неповторний, класний і це було саме те, що мені потрібно.
Я танцювала і почула, як хтось мене обіймає. Це був хтось вищий за мене і досить таки сильний.
Я обернула голову і побачила Павла. Це був мій однокласник, він був футболістом і мав дуже круте, сильне тіло, він був красивим і досить таки класним.
Я усміхнулась до нього.
Він поклав руки мені на талію і ми почали рухатись у ритм музики.
Ми танцювали з ним, а потім він повернув мене до себе обличчям і притиснув до себе.

Я чула запах алкоголю від нього і сигарет. Іншого разу я б відпихнула його, але зараз мені хотілось розважитись і він підходив добре на цю роль.
Я знала, що Павлу подобаюсь, він навіть кілька разів пропонував зустрічатись. Але я не погоджувалась, не відчувала до нього того, що повинна була. Він був хорошим, але надто вже слабким для мене.

Мені потрібен був сильний чоловік, як духом, так і фізично і звісно Павло не знав, хто я насправді, а коли дізнався б, то точно втік би.
Але на один вечір розважитись він точно підходив.

Він мене обійняв і поклав свої руки мені на талію, а потім сказав, перекрикуючи музику:
-Ти така сексуальна у цьому платті.
Я усміхнулась.
Він далі танцював зі мною, а потім знову сказав на вухо:
-Може б ми пішли десь у тихіше місце?
Я подивилась на його затуманений погляд і у голові моїй були змішані думки. Тому я помахала позитивно головою.
Чому я це робила, не знаю. Але тверезо я точно не думала. Я взагалі не думала тоді.

Він взяв мене за руку і ми вийшли з будинку.
Ми обійшли будинок з-заду.
-Ти хочеш мене вбити? – запитала я з насмішкою.
-Ні, лише трахнути. – сказав він грубо.
-Фу, це так грубо. – сказала я. -Міг би бути ніжнішим.
-Я і так довго чекав. А тепер візьму те, що мені належить. – сказав він і притиснув мене до стіни будинку.
Я відчула, як холодна стіна мені вперлась у спину. Я відкинула голову і думала, що мені буде добре. Але натомість, я відчула те, що він почав грубо мене чіпати та мені це зовсім не сподобалось.
У голові у мене все пливло, а коли він мало не розірвав моє плаття навпіл, мене просвітило. На мене ніби вилили відро холодної води.

“Чорт, де я? І що це за фігня твориться??” подумала я і прийшла раптово у себе.
Я поглянула на Павла, котрий вже знімав штани й не зрозуміла, що це за чортівня.
-Ей, ти з дуба рухнув? – запитала я у нього серйозно, але я відчувала, що щось не так.
Мій розум був наче у тумані, але повільно ставало все на місця.
-Еммм, а ти чого не п'яна, я ж тобі підсипав таблетку. – сказав він напівзрозумілими словами.
І тут мене просвітило. Він мене хотів підпоїти й просто використати, як і всі решта.
-Оу, оу, оу. Оце так правда. – сказала я і розсміялась. -Ні, дорогенький, нічого тобі не дістанеться сьогодні. – сказала я і направилась до передньої частини будинку.
-Не так швидко. – сказав він, смикнув мене за руку і повернув до себе. -Я отримаю те, що хочу.

Я різко обернулась і хотіла його вдарити, але замість мене це знову хтось інший зробив.
Я побачила, як хтось його вдарив у лице, а потім у живіт.
Павло був сильним, але проти іншого хлопця він був слабаком. Адже той інший, бився, як професіонал. Я знала, адже бачила таких не раз у себе на рингу.
Це був справжній боєць, котрий займався цим не один рік.
Як тільки тіло Павла впало на землю, хлопець став над ним і сказав:
-Ще раз підійдеш до неї, вб'ю.
А потім мій захисник підійшов до мене і запитав:
-Ти у порядку?

І лише зараз я зрозуміла, що обидва рази мене сьогодні спас не просто хлопець, це був Алек Сілвер.
Я дивилась на нього злякано і не знала, що відповісти.
Я не боялась нікого і нічого, але мене лякало те, що я відчувала до нього.
Моє серце почало битись сильніше, у грудях не ставало повітря, а тіло бажало продовження і тільки з ним, ні з ким іншим.
-Ей, все у порядку, я тут. – сказав він.
Він накинув куртку на мене і повів кудись.
Ми вийшли на переднє подвір’я і він сказав зачекати трішки.

Він пішов до будинку і через кілька хвилин повернувся.
-Їдьмо зі мною, я тебе не ображу. – сказав він.
-А як же мої подруги? – запитала я.
-Руда сказала, що ночує у хлопця, блондинка пішла на верх з якимось мудаком, а та, що у костюмі, сказала, що їде додому. – сказав він.
-Чорт. – сказала я.
-Так ти їдеш зі мною? – запитав Алек.
-А якщо ти мене зґвалтувати захочеш? – запитала я вже більш зухвало.
Він розсміявся.
-Я тебе спас, двічі, для чого мені тобі шкодити? – запитав він.
Я знизала плечима.
-Я зроблю все, що ти захочеш, нічого проти твоєї волі. – сказав він. -Я б у такому вигляді тобі не радив їхати додому. Краще виспись і я тобі дам інший одяг.

Я оглянула себе і помітила, що моє плаття на половину розірване, я наче з лісу вибігла і будь-хто міг би подумати, що мене зґвалтували там.

Тато буде зовсім не у захваті, якщо я у такому вигляді прийду додому і відправить наших людей на пошуки мого кривдника. А цього мені зовсім не хотілось. У них і так проблем вистачає, а тут ще і я. Можу і сама все вирішити.

Я подивилась на Алека Сілвера і вирішила, що таки виходу іншого не маю. Мені не хотілось повертатись додому у такому вигляді, а в Алека я дійсно знайду щось чисте, щоб одягнути й переночую у нього. Зранку зберусь і поїду додому. Тоді мама з татом не будуть хвилюватися.
Я вирішила, що це буде найкращий вихід і погодилась.

Ми підійшли до його красивого срібного авто і сіли у нього.
-І чому я не здивована, що твоє авто сіре. – сказала я йому.
Алек усміхнувся.
-Бо я Сілвер. – відповів він.
-Ага, це я знаю. -відповіла я.
Далі ми їхали у тиші.

Через кілька хвилин ми під’їхали до великої й красивої багатоповерхівки.
Ми зайшли у будинок і підійнялись на останній поверх.
Алек відкрив масивні й дуже красиві двері.
Я зайшла у квартиру і здивувалась.
Тут було дуже чисто, красиво і не було нічого зайвого. Все було нове і таке враження було, що квартиру або от, от хтось купив, або ніхто у ній не жив.
-Ти взагалі живеш тут?- запитала я.
-Я рідко тут буваю. А коли приїжджаю, то маю де зупинитись. -сказав він.
-Зрозуміло. -сказала я.
-Зроби собі кави чи чаю, я зараз прийду. – сказав він і пішов десь вглиб квартири.

Я поставила електричний чайник, знайшла чай і розсипала його по чашках.
Тим часом я розглядала фото, котрі тут були. На них був Алек маленький, ще двоє дітей, один з яких зовсім маленький і жінка, була подібна на актрису. Вона була неймовірно красива й Алек був її копією. Я роздивлялась фото і зовсім забула за чай.

Я підійшла до чайника і знову його включила.
Чайник закипів і я залила чай.
Я взяла чашки у руки й обернулась, щоб дати Алеку напій. Адже я почула, що він вже вийшов з кімнати.
Але, як тільки я обернулась то чашки випали у мене з рук. Я була у шоці з того, що побачила.

Я не чула, як вони впали на землю, я не відчувала болю від опіків та взагалі не помічала нічого, крім того, хто стояв переді мною.
Це був він, Алек Сілвер в одних спортивних штанах та з мокрим після душу волоссям.

Я поглянула на його обличчя і його погляд мене роздягав та поїдав очима. Але на відміну від інших хлопців, цей погляд мені подобався, він грів душу, він манив до себе та притягував, наче магніт.
Я ковтнула ком у горлі.
Потім мій погляд опустився на його тіло і я побачила, що у нього було татуювання на боку і це виглядало дуже сексуально. Я знову ковтнула ком. Його тіло було витвором мистецтва з красивими кубиками та рельєфними руками.

Він підійшов ближче до мене і віддав мені щось. Я так і не зрозуміла, що саме.
А потім сказав тихо:
-Там спальня, можеш переодягнутись.
Від його подиху у мене мурашки табуном побігли по тілу і перехоплювало подих. Я здається не дихала вже кілька хвилин.
-Ага.... – було все, що я сказала і продовжувала стояти не рухаючись.
Алек посміхнувся і відійшов від мене.
І лише зараз я зрозуміла, що стою і тій же позі, що і до того.
Я швидко прийшла у себе і побігла у спальню переодягатись.

Я зняла з себе подерте плаття та хотіла одягнути те, що приніс Алек. Я стояла в одній білизні.
У тій білизні, котру вибрала зранку, дуже привабливій.
Але грубий і дуже сексуальний голос мене зупинив:
-Стій.
Я завмерла.
Я почула, як Алек підійшов до мене і став ближче.
-Не роби цього. – сказав він дуже хриплим голосом.
Я стояла і тремтіла від його слів.

Я була в одній білизні й мені хотілось дуже продовження. Я не знаю, як це пояснити, але Алек мене дуже приваблював, як чоловік і я його не боялась. Навпаки, я хотіла його дуже сильно. І він вселяв мені надію та віру у краще, з ним було неймовірно безпечно.

А те, як він говорив мені й що зробив сьогодні, лише пробуджувало у мені ще сильніше бажання. Я ще більше відчувала потяг до нього і знала, що хочу саме його.
Він був таким сильним та мужнім.
Я стояла, дивлячись у вікно, на нічне місто, а Алек підійшов ближче й обійняв мене.
Я відчула неймовірне тепло від нього, а коли він поцілував мене у шию, я почала тремтіти ще більше, але не від страху, а від задоволення.

-Що ти робиш..... – запитала я між подихами.
-Роблю тобі приємно. – сказав він і продовжував.
Потім він повернув мене до себе обличчям та почав цілувати у губи.
Це було настільки приємно, що я почала видавати звуки задоволення.
-Алек..... – говорила я.
-Тссс. – говорив він власно.
Потім ми перемістилися на ліжко і я не встигла отямитись, як була вже без одягу.
Я не розуміла, що роблю і я була п'яна від запаху, сили, напору та неймовірної краси хлопця поруч.
Алек цілував мене ніжно, сильно та дуже напористо брав те, що хотів.
-Алек.... я..... я..... – говорила я між стогонами.
-Все буде добре. Тобі буде приємно. – сказав він впевнено.

Його впевненість мене підкорила, його напір та і зухвалість просто полонили і я піддалася йому.
Я почула, як Алек розірвав щось, хвилину мовчав, а потім нахилився наді мною і почав цілувати мене у губи.
Я хотіла щось сказати, але задоволення було настільки сильним, що я лише піддалася йому.

Потім я відчула різкий біль і ойкнула. А потім за ним відчула, як він рухався у мене всередині. Це було незабутнє відчуття. Я за свої шістнадцять років не відчувала такого задоволення і такого щастя.
Я отримувала шалене задоволення, аж поки я не відчула, як Алек зупинився і заплющив очі.
Я багато читала про чоловічий оргазм, але ніколи у житті його не бачила.

Але те, що я побачила, це було дивовижне видовище. І я зрозуміла, це було воно.
Алек потім вийшов з мене і пішов у душ. А я тим часом одягнула нарешті той одяг, що він мені залишив і лягла у ліжко.

Я заплющила очі й заснула, так і не дочекавшись його.

Як я прокинулась зранку, то зрозуміла, що мене використали, як іграшку. Адже вже зранку нікого у квартирі не було і сліду від Алека Сілвера теж не було.

Вчора була найкраща ніч у моєму житті й водночас найгірша. Але я зрозуміла, що довіряти людям з цього дня не потрібно.

Я зрозуміла у свої шістнадцять, що всі захочуть мене підставити у житті й потрібно ні на кого не покладатися і жити лише для себе.

У той день я повернулась додому і пообіцяла собі, що я нікому ніколи не дозволю більше користуватись мною і так використовувати, як використав мене Алек Сілвер.

Це ім’я для мене було, як прокляття і я зненавиділа його на все своє подальше життя.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше