Срібна Королева

Глава 11 Розпач.

Алек

Я був щасливою людиною, за винятком того, що не мав другої половинки. Я дивився на пари, котрі ходили у парку, по вулиці та по алеях міста і мені можливо хотілось того самого. Але я знав, я не звичайна людина, і багато хто не сприйме мене таким, яким я є. Багато хто буде лякатись мого життя та ненавидіти те, що я роблю. Або буде змушувати покинути все, чим я займаюсь. А цього мені точно не хочеться. І хоча я чотири роки тому категорично не хотів того, чим займаюсь зараз, я змінився.

Змінився докорінно, хотів стати кращим і ним став. Я став найкращим. І тепер коли я маю цілу імперію, дуже багато грошей, зв’язки та неймовірну кількість будівель по всьому світу. Єдине чого мені не вистачає це душевного тепла, підтримки та звісно ж коханої людини поруч.

Я знав, що Аріна особлива, я дуже хотів, щоб це була вона. Але дівчина була далеко не простою і переконати її у тому, що вона саме для мене було не так просто. Але я намагався. Я намагався, але можливо не занадто. Адже вона все одно зустрічалась з тим придурком. Вони гуляли, ходили у кіно та проводили час разом. А ми з нею лише зрідка могли провести день або пів дня. Звісно мені цього було мало, надто мало, я хотів більшого. Але вибір був за нею. І навіть зараз, сидячи у барі, я пив дороге віскі та думав про неї.

-Чому сумуєш, красунчик? – запитала у мене дівчина. Я підійняв очі на неї та побачив перед собою високу блондинку з зовнішністю моделі. Вона була одягнута у дуже відвертий одяг та всі її принади були на показ. 
-Я не сумую, а думаю. – сказав я. 

Вона підійшла до мене ближче та поклала руку мені на плече. Я поглянув на її довгі, рожеві нігті. Вона постукала ними по моєму плечі й усміхнулась. 

-Так не думай, давай просто розважимось.- сказала вона.

Я подивився на неї, потім поглянув на свій телефон, там не було жодного сповіщення, котре могло мене спасти від провалу. Так і не спасло. Я взяв майже повний стакан віскі, перевернув його і випив відразу. Я поставив гучно стакан на стіл і усміхнувся. 

-Тепер я готовий. – сказав я. Дівчина усміхнулась, взяла мене за руку та повела кудись. Міг погляд був вже дуже розмитий і я дуже слабо розумів, що роблю і для чого. Вона вела мене, я, а вже ледь йшов, адже, крім того стакану віскі я випив ще досить таки багато. Вона привела мене у якусь кімнату і почала роздягатись. Вже за кілька хвилин вона стояла переді мною повністю гола. Я дивився на неї й чомусь мені не хотілось її трахати, зовсім. Дівчина підійшла до мене і почала мене цілувати. Її язик був надто мокрий та слизький, ніби мене облизувала корова. Вона пестила руками мій торс, де вже не було одягу та опустилась нижче.

-Оу, я бачу тут потрібна моя допомога. – сказала вона.

-Угу. – було все, що сказав я. 

Дівчина почала знімати з мене штани, а потім і білизну. Вона опустилась на коліна і почала робити мені дуже приємно. Я був дуже п'яний і думав, що нічого з цього не вийде, але вона була таки професіоналом у цьому. Тому вже за кілька хвилин я почув, як збудження моє підіймається. Вона робила мені приємно досить довго, а потім я відкинув її на ліжко і грубо трахнув. Без емоцій, без поцілунків, просто випустив пар.

Зранку я прокинувся і не зрозумів де я. Навколо було все червоне. Потім я протер очі та згадав, що було вчора. Ох, чорт. Я встав, знайшов свій одяг і одягнувся. 

-Оу, привіт. – сказав голос збоку. Я повернувся та побачив вчорашню дівчину, вона була в одній білизні.ю -Кави? – запитала вона. 

-Ні. – сказав я коротко.

Вона знизала плечима. 

-Я Стелла. – сказала вона.

-Ага. – сказав я й одягав футболку. 

-Ей, не варто бути грубим. Вчора ти говорив зовсім по-іншому. – сказала вона. Я злісно усміхнувся. 
-Вчора я був неймовірно п'яний.ю А сьогодні я такої помилки не допущу. -сказав я грубо. 

-Грубий ти. -сказала вона. 

-Який вже є. – сказав я.

-На всякий випадок.- сказала вона і поклала переді мною свою візитку. 

Я подивився на неї та не взяв. -Не має необхідності. – сказав я. Вона усміхнулась.

А я вийшов з готелю, сів у своє авто і поїхав додому. Як тільки приїхав додому, батько зустрів мене біля входу.

-Оу, нічого собі, повернувся блудний син. -сказав він. Я фиркнув.

-Мене не було всього одну ніч. – сказав я.

-Ох нічого собі! І ти з таким перегаром їхав за кермом??? – запитав батько розлючено. 

Я дихнув собі у руку і мало не впав. От чорт. У мене таки був дуже сильний перегар. А присмак у роті такий, ніби я лайна наївся.

-Чорт. – сказав я.

-Йди, проспись, а потім поговоримо. – сказав батько. 

Я махнув позитивно головою і пішов. Я дійсно ліг у ліжко і заснув.

Прокинувся я від того, що хтось стукав у двері. 

-Заходь. – сказав я.

У дверях появилась Алісія. Вона пройшла у кімнату та сіла на край ліжка. 

-Ого, тут можна сокиру ставити. – сказала вона. 

Я розплющив до кінця очі та сказав:

-Ти щось хотіла? Вона посміхнулась.

-Так, хочу, щоб мій брат став нормальним, а то вже кілька днів ти сам не свій. Що трапилось? – запитала вона.

-Нічого. – сказав я і повернувся від неї.

-Алек! – підвищила голос Алісія.

Я повернувся до неї, встав і одягнув футболку. Я був вже у штанах.

-Буду за п’ять хвилин, нікуди не йди.– сказав я. 

Я пішов швидко у холодний душ і привів себе у порядок. Я вийшов і Алісія сиділа так, як я її залишив. 

-Я не знаю. Мені самотньо, я хочу когось мати біля себе, як от ти, як Адам і як всі решта. – сказав я. Алісія усміхнулась.ю -А як же Аріна? – запитала вона. 
-Ми лише друзі, вона дала мені ясно це зрозуміти. -сказав я.

-А ти хочеш, щоб ви були друзями? – запитала вона мене.

-Звісно ні, я відчуваю, що ми здатні з нею на більше. – сказав я. 

-Тоді чому ти не борешся за неї? – запитала вона. 

-Я пишу їй, зустрічаємось інколи та це класно. – сказав я. 

-Але цього мало. – сказала моя сестра. 

-Що ти зробив особисто для неї? І як задумався. 

-Не знаю. Ми гуляли, зустріли новий рік. Розмовляли й все. – сказав я.

-Зроби щось для неї і побачиш, довго вона не витримає, здасться. – сказала вона.

-А як же її хлопець? – запитав я. 

-Ти його бачив? – запитала вона у відповідь.

-Аріна прекрасно знає, хто їй пара, а хто ні, просто ще цього не розуміє. А тобі потрібно їй допомогти з цим. 

Я усміхнувся і сестра підійшла, обійняла мене. 

-Все буде добре і скоро ви будете разом. – сказала вона. 

-Ти так думаєш? – запитав я. 

-Я впевнена у цьому. – відповіла вона. 

Далі Алісія пішла, а я зібрався до купи та пішов до батька. Він хотів вчора поговорити про щось. Я зайшов у кабінет і там його застав. 

-Привіт. – сказав я. 

-О, привіт. Заходь. – відповів він.

Я зайшов і зачинив двері. 

-Сідай. – сказав він. Я сів. 

Батько переглядав документи, а потім їх відклав. 

-Перш за все хочу сказати, що не схвалюю того, що ти п'яний їздиш за кермом. – сказав він. 

-Я знаю, це була помилка. -сказав я.

-Більше її не допущу.

-Я надіюсь, адже ти знаєш, це дуже небезпечно. -сказав батько.

Я помахав позитивно. Телефон задзвонив і батько взяв трубку.

-Так, так. Так, він біля мене. Так я саме збирався йому сказати. Ок. І він поклав слухавку. 

-Щось сталось? -запитав я.

-І так, і ні. -сказав він. 

-Кажи. -сказав я. 

-В Австралії є кілька нових проектів , котрі тобі будуть дуже цікаві, я впевнений. Там є земля і є інвестори. Я хотів би, щоб ми теж вклали свою частину. – сказав він.

-Гаразд. – сказав я.

-Що від мене потрібно?

-Тобі потрібно поїхати туди на кілька тижнів, все детально розізнати та вивчити. – сказав батько. Я усміхнувся.

-Я знаю, ви з Аріною зустрічаєтесь і ти не повинен цього робити. – сказав батько. 

-Я можу послати когось іншого. 

-Ми не зустрічаємось. Вона має хлопця. – сказав я сухо. 

-Оу, я не знав. – сказав батько. Я опустив голову. 

-У тебе все добре? – запитав він.

Я підійняв очі на нього і відповів: 

-Так, я поїду до Австралії, завтра.


Батько зрозумів, що щось зі мною не так, він сумно усміхнувся і позитивно похитав головою. А я знав, що це був мій шанс провітритись та зібратися з думками. Адже бути тут і бачити її з іншим приносило мені неймовірні муки. Я кожного разу, коли бачив її з ним, коли він її обіймав, цілував та просто був поруч, я хотів бути на місці нього. Дуже хотів, але вона мене не підпускала до себе. Ми були друзями. Ми були чортовими друзями. А я так більше не міг. Я хотів більшого.

Цілий день я провів у роздумах та збирав речі. Я їхав звісно не сам, але потрібно було дуже багато всього взяти. І, як тільки я все зібрав, то почув, що на мій телефон прийшло сповіщення про повідомлення.

Я розблокував телефон і побачив, що це була Аріна. 

«Привіт, зайнятий?» запитала вона. 
«Збираю речі.» відповів я. Відповідь прийшла дуже швидко:

«Їдеш кудись?» 

"Тікаю від тебе.» написав я. Аріна мовчала. 

Я зрозумів, що вона може образитись. Тому написав: 

«Шуткую. Потрібно по роботі їхати у Австралію.» 

«Австралія це круто.» написала вона. 

«Угу.» відписав я. Кілька хвилин була тиша і я не знав, про що ще можна написати їй.

«Коли ми побачимось?» запитала вона.

«А ти цього хочеш?» запитав я у відповідь. 

Вона відповіла дуже швидко: «Звісно хочу.» Я усміхнувся.«Гаразд, тоді одягайся. Я буду за п’ять хвилин.» написав я. «Чекаю.» написала вона.


Я швидко одягнувся і вийшов з будинку. 

-Ти куди у тебе літак за кілька годин? -запитав у мене Адам, коли вийшов курити. 

-Я буду до того часу. -сказав я, сів у авто і поїхав. 

Вже за пару хвилин я був біля її дому.

Аріна відразу вийшла, сіла поруч зі мною та усміхнулась. Вона поцілувала мене у щоку та сказала. 

-Дякую, що приїхав. 

-Завжди, будь ласка. – сказав я байдуже.

-Куди сьогодні хочеш?

-Не знаю, просто хочу твоєї присутності. – сказала вона. 

Я усміхнувся. Завівши авто я мав невеличкий план.

Я виїхав з їхнього подвір’я та поїхав до місцевої кав’ярні, котра працювала цілодобово. Я зупинився і вийшов. Аріна чекала на мене в авто. Я зайшов, замовив два теплі напої, собі каву й Аріні лате, і також взяв кілька круасанів. Я повернувся в авто і дав Аріні це все.

-Тримай. – сказав я їй. Вона посміхнулась. 

Я завів авто і ми поїхали за місто. Ми їхали не довго, хвилин п’ять і я зупинився на краю схилу, звідки було видно наше місто. 

Аріна подивилась куди ми приїхали та сказала: 

-Тут дуже гарно.

-Так, я часто сюди приїжджаю. – сказав я. Аріна віддала мені каву і сама пила свій напій. 
-Там є ще круасани. – сказав я. Вона посміхнулась.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше