Старі блокноти
Світанок
Чи ви бачили незримий промінь
Першого чистого кохання,
Коли душа і тіло воєдино
Завмерли у нестримному чеканні,
Коли уся ти линеш лиш до нього
Через сотні пересічених шляхів,
І чаша терпкого вина вже повна
Одним ковтком наповнює твій світ?
Любовні ніжності і переживання
Мусять бути в нашому житті.
Обертаються, часом, у страждання…
Та жалкувати – то великий гріх.
Ми можемо прожити вік, й не знати,
Як то воно «дихати тобою»,
Або нести у серці рану,
Колись залишену без бою…
Молю, кохайте і не закривайте серце
Від всіх вітрів і бурь життя.
Одного разу поселившись там, любов не щезне.
Черпайте з неї сили, бо в цьому – сенс буття!
#4472 в Різне
Відредаговано: 22.03.2018
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
