Старі блокноти
Свіча
Горить свіча, палає,
Що буде завтра – вона не знає.
Чи піде дощ, чи впаде сніг –
А ти навчить любить мене не зміг
Нестримні віри сподівання,
Цілунків миті і прощання –
Забудь і йди!
Викинь з пам’яті і пропади!
Зітри до решти згадки
Про півжиття у рамці…
Великий розділ в книжці є
А пам'ять все ж не зраджує….
Виймає спогади з комоду,
Як трусики знімав зі споду…
Ні, не знімав – сама розкрилась,
Чи знала я, на кого я дивилась?!
Де були очі у ту мить,
Коли у них горіла похіть?
Чому розбестила, лягла
Дала роздмухати вогонь до тла…
Не раз підпалював пелюстки
Троянди ніжної. І з хрустом
Горіли і вмирали враз
Надія і бажання в нас.
Топтав мене ти ненаситно,
А потім руку дав нехитро,
Щоб знову кинути в багно…
Навіщо все ото було?!
Навіщо дав мені надію,
Чи може я того просила…
Не знаю, й знати я не хочу,
Де бува ти тої злої ночі…
Напевно серце помилилось….
І через те воно розбилось
Об груди грубі каяття
За похіть, ніжність і життя….
#4475 в Різне
Відредаговано: 22.03.2018
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
