Стежками веселкового дитинства

Молитва

Крізь ранкові тумани в осінню пору
І в зимову пору снігопадів
Я шукаю стежинку таку дорогу
До Того, Хто завжди мені радий,
Хто усе пробачає, Хто знає все те,
Через що опустилися очі.
Той, хто з радістю дасть все, що треба, проте
Не тому, що від мене щось хоче.

Через запах солодкий розквітлих гаїв,
Через поле зелене без краю,
Крізь дзюрчання струмка і крізь спів солов’їв
Йду до Бога, що завжди чекає.
Я молю за Вкраїну, молю за батьків:
«Вибач, Боже, щоденні провини,
Щоб зустріли ми радо перетин віків,
Не забракло для віри нам сили».
    
Боже, дякую я за безмежні простори,
Що терпляче творила Твоя їх рука,
За усмішку і сонце, за море любові,
У котрому розчиниться кожна сльоза.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше