Стежками веселкового дитинства

Дуб і Морозець

Сперечався Морозець
Із Дубом крислатим:
Чи прийде вже до людей
Весна поміж хати,
Чи розбудить тихий ліс
Зі сну зимового?
А чи додасть ще зима
Холоду нового.
От і каже Морозець:
«Не відступить холод!»
Ну а мудрий Дуб своє:
«Глянь, весна йде полем!».
Із впертого Морозця
Вже аж вода ллється,
Ну а Дуб, ти собі знай,
Бруньками сміється.

Зігрівають промінці
Світ після морозів,
І звучить на всі лади
Спів між верболозів:
Зустрічає провесінь
Все птаство пернате,
А між квітів тішиться
Старий Дуб крислатий.

Child_of_Love

Подобається

#2907 в Різне
#747 в Поезія
#588 в Дитяча література

У тексті є: віршіукраїнською, вірші для дітей, християнський світогляд

Відредаговано: 08.02.2021

Додати до бібліотеки

Поскаржитись