СтиглІ ВишнІ

3

Відтоді Степан став своєрідним особистим шофером у Феді та його приятелів. Кожного вечора вони навідувалися в якесь нове село, там зазвичай заливалися алкоголем, і вже в майже безтямному стані, при допомозі хлопця, глибокою ніччю потрапляли у власні обійстя. Зайняття це для юнака було не надто приємне, та можливість щоразу покерувати іномаркою, переважала всяке незадоволення і навіть часткову огиду від того, що діялося. От і вчора вони здійснили традиційний рейд в один віддалений хутір й повернулися дуже пізно.

Та все це сусідці звісно розказувати було не варто і хлопець розпливчато відповів:

– Трохи розважилися, тай все.

І щоб припинити подальші розпитування дівчини юнак рішуче поліз на дерево. Вишня цього року вродила нівроку, тож вже за півгодини Степан нарвав цілий збанок великих соковитих ягід. Видушити кісточки було справою нескладною, і поки парубок цим займався, бабуся встигла замісити тісто та навіть провела з внуком повчальну розмову.

– Як тобі наша сусідка Наталочка? – запитала стара. – Правда вона симпатична дівчина? Така приязна, моторна, кмітлива. Підросте – буде гарною нареченою на ціле село, якщо не на весь район.

– Бабцю, ти хочеш мене до неї засватати? – жартівливо відповів бабусі хлопець.

– А чом би й ні – всміхнулася стара – Все таки її родину я добре знаю, хороші люди, добрі, працьовиті та чуйні. І доньку так само достойно виховують. Не те, що деякі, поїхали за кордон на заробітки та про власних дітей забули. Думають, що коли надсилають чималі гроші то на цьому їхні батьківські обов’язки й закінчуються.

Парубок відразу здогадався на кого саме натякає бабуня, але продовжувати розмову на цю тему йому зовсім не хотілося, тож він швидко перевів її в інше русло:

– Мені ще зарано думати про одруження, спершу треба здобути хорошу освіту.

– Воно то так, – погодилася бабця, однак продовжила гнути свою лінію. – Та й сусідці треба підрости. Але в майбутньому все можливе. А тепер краще б з нею проводив вільний час, як раніше, а не вештався з цими лобуряками до опівночі. Вже й від одягу почало смердіти сигаретним димом.

Після цих слів бабуся заговорила, про справи в яких він мав допомогти їй цього дня, і про Наталку та Штепселя вони більше не згадували. Проте сама бесіда не давала спокою Степанові до самого вечора. Не те щоб він сприйняв всерйоз фантазії бабці, про спільне майбутнє з сусідкою. Хлопець був ще занадто молодим щоб перейматися такими доленосними речами. Однак в чомусь старенька мала рацію, захопившись вечірніми поїздками він геть забув про Наталку. А вони ж були добрими друзями не один рік і тепер, така його відсторонена поведінка, неабияк нагадувала підлу зраду.

Добряче поміркувавши юнак врешті-решт придумав як загладити свою вину перед приятелькою. Надвечір він ніби ненароком знову зустрівся з нею і запропонував дівчині приєднатися, до їхніх вечірніх подорожей. Якусь мить Наталка вагалася, але все ж дала свою згоду, при двох умовах, що все це залишиться в таємниці від її батьків і вони повернуться додому не пізніше опівночі. Парубок полегшено зітхнув й клятвено пообіцяв, що всі умови сусідки будуть виконані зі стовідсотковою гарантією.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше