Про скарби пірата Середнього і про Щенячий патруль

У Міри є свій Щенячий патруль. Часто зайчики, собачки і мишки познарошку стають  цуциками. Тож хтось може стати Маршалом, хтось – Роккі, Гончиком. А от Зума і Скай у Міри справжні.  А ось, власне, історія.

Одного разу Маршал вирішив відпочити. Сів на свій електроскутер і поїхав у бік моря. Він налаштувався  їхати довго. Думав, що море далеко. Але дуже швидко побачив попереду пляж і море. Маршал глянув на мапу і не знайшов на ній це море. Маршал вирішив, що просто неправильна мапа. Цуцик встав із скутера, роздягнувся і зайшов у воду. Вода була дуже тепла.  Він трішки побрьохався у водичці і вийшов на берег.

-Допоможіть!!! – почув крик цуцик.

Маршал роззирнувся і раптом там, де була дорога, він побачив скелю, а в скелі – вхід до печери.

-Звідки тут скеля? І де поділася дорога? – сам у себе запитав Маршал. Але відповіді не було.

Хтось просив допомогти, і крик лунав саме із печери. Цуцик одягнувся і підійшов до входу. Зробив один крок… Зупинився… Потім ще пройшов декілька кроків і опинився в довгому темному коридорі. Раптом позаду Маршал почув скрегіт. Він різко розвернувся і побачив, як закривається вхід до печери. Маршал спочатку злякався. Але вже через декілька секунд він натиснув кнопку зв’язку із Щенячим патрулем, яка знаходилася на браслеті. Цей браслет Маршал завжди носив із собою не знімаючи.

Йому відповів Гончик:

• Маршале, де ти? Дуже поганий зв'язок.
• Гончику, я в печері біля моря, якого немає на мапі. І….

Більше Гончик нічого не почув. Зв'язок перервався. Гончик відразу позвав Зуму, Роккі і Скай. Вони стали радитися, як знайти море, якого немає на мапі. І тоді Скай згадала, що чула від Синьохвостика легенду про зникаюче море.

• Синьохвостик розповідав, що біля того моря є зникаюча печера, в якій зберігаються скарби пірата Середнього. Море разом із печерою з’являються 1 раз в три роки. І Синьохвостик сказав, що саме зараз море повинно з’явитися.
• Я знаю, як знайти Маршала – сказав Зума
• Маршал поїхав відпочивати на скутері. І на цьому скутері є радіомаячок, який можна запеленгувати нашими приймачами. По цьому маячку ми і знайдемо Маршала.

   А тим часом Маршал ішов по печері в цілковитій темряві. Але його очі вже призвичаїлися до темноти і він почав розрізняти предмети в кам’яному коридорі.

• Хто-небудь, допоможіть!!! – знову почув крик Маршал. Але крик був набагато голосніший, ніж раніше
• -Де ви знаходитесь? – крикнув у відповідь Маршал.
• Я тут. Я буду гукати, а ти йди на голос – відповів незнайомець.

Так перегукуючись Маршал і невідомий йшли назустріч один одному. Нарешті цуцик побачив попереду себе темну постать. Він зупинився і запитав:

• Ти хто?
• Я – Синьохвостик, зайчик.
• Синьохвостик?!!! А я – Маршал.

І вони зрадівши побігли один до одного. Адже Маршал і Синьохвостик були хорошими друзями.

• Синьохвостику, як ти тут опинився? – запитав Маршал.
• Я шукав скарби пірата Середнього. Вони десь тут, в цій печері. А печера закрилася і я не знаю як із неї вийти.
• А ти випадково не знаєш, чому цього моря і печери немає на мапі? – запитав Маршал.
• Це море і печера зачаровані. Вони з’являються тут 1 раз в три роки. Знаходяться на цьому місці три дні і знову зникають. Зачарував їх пірат Середній, щоб ніхто не забрав його скарби.
• А скільки днів пройшло відтоді, як з’явилося море?
• Вже пройшло два дні. Я тут блукаю по печері два дні. Залишився тільки один день. Ввечері і море, і печера, і ми, якщо не виберемося, то зникнемо.
• А де ж скарби?
• Не знаю – сказав Синьохвостик і почав плакати.

Маршал втішав зайченя, як міг. І раптом Маршал і Синьохвостик почули гуркіт.

• Ой, це він стукає! – скрикнув Синьохвостик.
• Хто він?  - запитав Маршал – Ти мені ще не все розповів?
• Так, не все. – винувато відповів зайчик
• Це – пірат Бім. Він привів мене сюди за скарбом. Пообіцяв, що поділимося з ним дорогоцінностями. Якщо знайдемо. Ми таки знайшли скарб. Потім сіли відпочити і я задрімав. А коли прокинувся, то  не було ні Біма, ні скарба. Мабуть,   він забрав скриньку і втік. Але печера  не випускає його. По легенді, якщо хто знаходить скарб, то він не зможе вийти звідси. Це таке чаклунство пірата Середнього.
• А знаєш, мені здається, що печера впустила до себе трьох істот: мене, тебе і пірата Біма. Тепер, щоб вийти звідси, нам треба зібратися разом. По одному печера нас точно не відпустить.
• Можливо, ти й правий. – сказав Синьохвостик.
• Нам треба шукати Біма. – відповів Маршал.

   А тим часом приймач щенячого патруля запеленгував  скутер Маршала. Цуценята сіли в патрулельот і помчали на допомогу товаришеві. Вони під’їхали до моря і були дуже здивовані, що далі дорога зникла, а на місці дороги стояла  скеля з печерою.  Але вхід у печеру був завалений величезною каменюкою. Із середини печери хтось грюкав по цьому каменю.

• Маршале! – загукав Гончик.

Ніхто не відповів, але грюкіт  припинився.

• Давайте всі разом позвемо Маршала – запропонувала Скай.

І вони разом загукали:

• Маршале, ми тут, ми тобі допоможемо!

Але з печери хтось закричав:

• Ідіть геть! Мені не треба допомога!

Та це був голос не Маршала.

А Маршал із Синьохвостиком в цей час  якраз підходили до виходу з печери, біля якого і стояв пірат Бім із скарбом. Це саме пірат Бім проганяв  геть щенячий патруль. Цуцик і зайчик чули, як Гончик звав Маршала. Підійшовши ближче до виходу Маршал загукав:

• Я тут, друзі! Допоможіть відтягти цю каменюку!

Пірат Бім не очікував побачити ще когось в печері і декілька секунд перелякано вдивлявся в Маршала. Потім схопив скриньку зі скарбом і кинувся бігти вглиб печери. Маршал побіг за ним. А Синьохвостик не міг поворухнутися від страху.