Історія сніжинки

Сніжинка

Зима. В місті вже почав падати сніг. Що таке сніг? Мабуть, це знають всі.

В цей ранок на одній з вулиць падав сніг...перший сніг. Сніг був мокрий і холодний. Сніг дуже швидко падав на землю і перетворювався у воду. Діти, які грались у дворі раділи першому снігу. Вони вибігли на вулицю щоб на нього подивитись.

Але ніхто не знає, що бачать сніжинки перш ніж попасти на землю і принести радість дітям.

Одна маленька сніжинка попала на землю і дуже раділа, що нарешті вона потрапила у світ людей. Сніжинка була мила і добра ось тому ми знаємо цю історію.

Нас робити не так то і просто” — говорила вона — “нас роблять там на верху. Згодом щоб ми радували вас своєю присутністю.

Вона розповіла свій довгий шлях на землю.

Я прокинулась зранку і подумала, мабуть мені пора летіти. Я побачила таких як я сніжинок. Але вони відрізнялись одна від одної формою і розміром. Хтось був товще і більше, а хтось тонше і менше. Це як люди відрізняються один від одного. Я підійшла до них, і зрозуміла, що зараз ми вже збираємось летіти. Один за одним всі почали летіти. Хто встиг подружитися летіли разом, але таких було мало. Я летіла одна. Вилетівши, зі свого будиночка я почала летіти на землю. Картину яку я побачила мне потішила. Першим ділом я побачила дівчину. Вона стояла на узбіччі і мабуть когось чекала. І так я була права, бо до неї підбіг хлопець. В руках він тримав букет червоних троянд. Мені захотілося впасти на цей букет червоних троянд, але не судилося. Друге, що я побачила, жінку, яка підійшла до дороги. Вона тримала руку свого маленького сина, який крутився і плакав і просив у неї щось купити. Але жінка не могла йому цього купити. Вона затиснула в своїй руці руку свого сина і вони перейшли дорогу. На цю вулицю прийшов хлопчик. Він побачив, що сніг пішов більше, ніж йшов декілька хвилин тому. Він підставив долоню щоб хоч одна сніжинка впала на його руку. Але ніяка сніжинка не захотіла падати йому на долоню. Він опустив руку і сумно перейшов дорогу.

Я летіла дуже довго порівняно з моїми товаришами. Вони пролітали значно швидше, ніж я. Я перелетіла через цю вулицю і тому не бачила, що там далі було. Я потрапила зовсім на іншу вулицю. На цій вулиці були тільки маленькі будинки. Вони були схожі один на одного, наче близнюки. І вони стояли один біля одного. Я вже практично долетіла до землі як побачила, що з одного будинку вибігла собака і почала бігати і ловити сніжинок...таких як я. У мене з’явилась думка, хоч би не впасти їй в пащу. І на щастя це не трапилось. Я приземлилася на землю. Мене побачили мої скажемо так колеги. Вони вітали мене з приземленням на землю. Ось така цікава історія трапилась коли я приземлилась на землю”.

Ми були раді почути таку історію від сніжинки. Одне шкода, вона швидко розтанула.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше