Страшна книга

Відчиняй

У дитинстві мене часто мучив один кошмар: пізній вечір, мама на кухні миє посуд, і тут у вхідні двері стукають. Я йду відчиняти, підходжу до дверей і чую звідти тихий, але виразний шепіт: «Відчиняй». Руки трясуться, стає так страшно ... Шепіт триває: «Ну ж, відчиняй ... сміливіше ... я все одно увійду ... давай, відчиняй ... відчиняй ...». Біжу до мати, смикаю її за рукав. Мати неохоче підходить до дверей, але не чує ні стуку, ні шепоту - розвертається і йде займатися своїми справами далі, а я залишаюся біля дверей. Легше видихнувши, розвертаюся, щоб піти до себе - і тут знову стукіт і вкрадливий шепіт: «Бачиш? Відчиняй ... ».

Але таке було не тільки уві сні. Іноді вночі я прокидалася від тихого стуку у вікно. Жили ми на восьмому поверсі без балкона. Підвівшись на ліжку, я бачила тонкий довгий палець, який тихо постукував у вікно. І чула знайомий шепіт: «Відчиняй ...».

Не вірте мені, смійтеся, придумуйте пояснення. Але я ж знаю, що це правда - хоча зараз навіть мені самій іноді здається дурним страхом, навіяним дитячою уявою. Але з недавніх пір цей напівзабутий страх переслідує мене з новою силою, змушуючи мене тремтіти під ковдрою темними ночами. Тому що вже третю ніч мене будить дочка, зі сльозами на очах розповідаючи про істоту, яка стукає у вікно і шепоче: «Відчиняй ...».

Я не знаю як їй допомогти!

Cheshirka

Подобається

#2160 в Детектив/Трилер
#900 в Детектив
#1737 в Містика/Жахи

У тексті є: у тексті жахи

Відредаговано: 09.10.2020

Додати до бібліотеки

Поскаржитись