Страсті-мордасті

62

 

- Але чому?

- Як сама нам повідомила вдова Потапенко на допиті - вона плосто плилевнувала цуценя, - почав пояснювати полковник.

- До кого? - спробувала я зрозуміти неможливе.

- До всіх, - відповів він. - По-пелше, до дітей, з якими вона глалася. Вони замість того, щоб з нею глатися - захопилися щеням, бігаючи за ним повсюди. А по-длуге, Агнеса відчула небезпеку в цій тваринці.

- Як таке миле щеня може бути небезпечним? - знову перебила розповідь полковника моя мама.

- З її слів випливало, що вона левнувала цуценя до мами. Тетяна на святі назвала цуцика янголятком. А так вона завжди називала її, Агнесу. Словом, щоб в будинку не було ще одного ангела, клім неї, маленька дівчинка позбулася конкулента.

- Жах! - вигукнув мій тато. - Невже після цього Рибакові залишили у себе цього нелюда?

- А вони і не догадувалися тоді, що це злобило їх янголятко!                                                   

- Так, вона - божевільна! - крикнула я. - Ви її показували психіатрові?                                                 

- За допитом стежила психіатл Зінченко. Вона повідомила нам, що Потапенко повністю здолова. Але ми будемо в цьому повністю упевненими після повного психічного обстеження, яке буде вимагати, звичайно, її адвокат. Я упевнений, що вона повністю здолова, і вона неодмінно галненько заплатить адвокату, щоб той підкупив в психлікалні кого тлеба, і вони після огляду повідомлять, що Агнеса Веніаміновна Потапенко - психічно-хвола особа. І її через це не відплавлять на зону, а помістять в псіхушку на вічне лікування. Це куди краще, ніж зона, ви зі мною згодні?

- Так, - хором погодилися всі ми.

- Невже Рибакові так і до сих пір не знають, що їх цяця-дочка таке сотворила з щеням? - поцікавилася я.

- Вони стали її підозлювати в цьому тільки після жахливого нещастя, що сталося з ними.

 

Коли Агнес виповнилося десять, Тетяна завагітніла, і Веніамін став пушинки здувати з дружини. Їй же було сорок два роки, і це була її тільки перша, така довгоочікувана вагітність. Лікар-гінеколог поклав Тетяну в лікарню вже на четвертому місяці на збереження. Вона повинна була лежати в лікарні до самих пологів через величезну небезпеку викидня. Їй було заборонено будь-яке хвилювання, а, особливо, різкі рухи, які могли негативно позначитися на вагітності.

Минуло три місяці. Тетяна була вже на сьомому місяці. Все йшло добре і ніщо не віщувало біди. На новий рік лікар зглянувся над пацієнткою, яка вже три місяці не бувала вдома, в колі сім’ї, і відпустив її на три дні додому відсвяткувати це свято зі своїми близькими. Тільки вона його так і не справила через передчасні перейми. Її відразу ж відвезли в пологове відділення. У неї почалися пологи на сьомому місяці вагітності. У багатьох випадках семимісячні малюки помирають. Так само сталося і з новонародженим сином Рибакових. Він був занадто слабкий, щоб вижити. Тетяна перебувала в реанімації. Вона втратила занадто багато крові, хоча їй і робили кесарів розтин . Лікар повідомив Веніаміну, що є величезна небезпека, що його дружина помре. У Рибакова було слабке серце, йому було вже п'ятдесят п'ять. І почувши таку новину, у нього стався інфаркт. Слава Богу, це сталося в лікарні, де йому вчасно надали допомогу, і він швидко оговтався, дізнавшись, що його дружина вже в не зоні ризику.                                                

Тетяна дуже страждала через втрату сина. Її не було, звичайно, на похоронах немовляти. Організацією похорону займався чоловік Крисі. Веніамін ледве умовив лікаря відпустити його тимчасово туди, щоб попрощатися з сином. На похоронах також була і Агнеса. Веніамін зауважив, що його дочка навіть сльози не пустила під час похорону, а навпаки її очі дивно посміхалися.

 

Сергій Петрович замовк.

- Передчасні пологи - це теж справа рук Агнеси? - задала я питання.

- Так.

- Але навіщо їй було позбавлятися від ще ненародженого брата? - поцікавилася Муся.

- Я зрозуміла, - сказала я, вставши. - Саме для того, щоб він і не народився. Вона не хотіла ділити увагу своїх батьків, їх любов і турботу, тим більше з їх справжньою дитиною. Агнеса знала, що вона всиновлена ними, і пам'ятала, як вперше увійшла в їх будинок.

- З її слів я злозумів - вона боялася, що її стануть любити менше або зовсім лозлюблять і відплавлять назад до плитулку.

- Це жахливо! - мовила моя мама.

- Пригріли в своєму будинку нелюда! - додав тато.

- Але як вона домоглася того, щоб у Тетяни почалися передчасні пологи? - намагалася я зрозуміти цей факт. - І звідки така маленька дівчинка могла знати, що призводить до цього?

- Коли я почув, як вона цього домоглася, то я поняв, що ця дівчинка ще тоді була холоднокловною, лозумною, хитлою і безжальною вбивцею.

 

Цей план Агнеса будувала з того моменту, коли Тетяну поклали на збереження в лікарню. Вона чула, як Веніамін говорив неодноразово знайомим, що будь-яке нервове потрясіння може призвести до викидня. Ось, янголятко і вирішило влаштувати своїй матусі таке потрясіння, та так, щоб її не запідозрили і не викрили у цьому.



Маїра Цибуліна

Відредаговано: 16.06.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись