Роздiл 3

Гордій 

Розлючена офіціантка забирає замовлення, не забуваючи фиркнути в мою сторону. Збирався недовго тут залишатися, потім продовжити вечір в спорт-барі з друзями. Тепер так думаю, а куди мені поспішати? Не кожен день дівчата мені клянуться: ніколи не підходити і нападають при цьому з погрозами. 

Ну-ну, сама до мене бігати будеш. За викликом. 

Варто було дівчині втекти, за столом, як змовилися, давай обговорювати. Ми зустрілися вп'ятьох. Давно не бачилися лише з двома з компанії, тому і зібралися. Паша весь в роботі, навчанні та не може надовго залишати дружину. Він наш однолітка, і я не розумію, навіщо розмінювати вільне життя на любовну клітку. Бррр. Не для мене це все! 

Найдовше не бачилися з Заком, він їздив розважатися в Голландію. Прикольний чувак і змінює подружок частіше, ніж ми з Овсієм разом узяті. 

- Нормально можете пояснити, хто з вас з нею вже встиг замутити? 

До нас з Овсієм звертається Платон, наш старший брат, і теж любитель підколювати. Йому тільки дай тему, зачепиться, і не відмиєшся потім. 

Мало мені близнюка терпіти, отримав двох братів відразу. Платон нас на два роки старший. Сомови виявилися плодовиті до жаху. Батькам нашої банди не вистачило. І вони нам ще молодшу сестру підкинули. Як я з ними не звихнувся досі, сам не розумію. 

- Та не було нічого. Вона нас відразу прийняла в штики, - гмикає Овсій, і на мене показує: - Його взагалі загризти хотіла за свою подругу. 

- Огого! Невже не клюнула ні на кого з вас? - здивовано реагує Зак. 

- Мені її тільки не вистачало, - відбиваюсь я, - Вона ж психопатка та злюка.

- А мені більше блондинки подобаються, - і Овсій віджартовується від такого щастя. 

- Ну ви даєте, - Паша сміється над нами.

- Дивно все-таки, - проте Плат не вгамується, - Зазвичай дівчаткам, якщо не один, так інший близнюк подобається. Але я помітив, що на вас обох дивилася і думала, чим отруїти. Зараз принесе і перевіримо... 

- Що перевіримо? - напружуюся і перепитую. 

- Яка саме отрута потрапить до тебе в тарілку. Ти хіба не знав, офіціанток краще не злити? 

- Якщо буде труїти, то тільки Гордія. У мене алібі, її подружка не запала на мене, - спокійно почуває себе Овсій. 

Ось же пощастило, блін. 

Уявляю злюку карооку, щоб її, заступницю. Потім свою тарілку... Якось різко перехотілося їсти. Куди більше офіціантку подражнити. 

А ось і вона, з'явилася на розстріл. 

Приблизно так і дивиться. На інших ще нічого, на мене - спідлоба. Уті-путі. Сама привітність в фартушку. 

- У вас будуть ще побажання? - питає і відходити починає. 

- Звичайно! 

Куди розігналася? 

- Я слухаю. 

Тримається, ти подивись. Чи надовго, то ми перевіримо.

- Мені ще один стейк. Тільки стеж, щоб вийшов соковитим. Інакше переробляти змушу! 

Дівча змахує хвостом чорнявого волосся і несеться на рятівну відстань. Ми балакаємо, поки наша офіціантка бігає по залу. Мені байдуже на неї, випадково стежу. Хоча б помічаю різницю. Всім відвідувачам усміхається, милашку корчить. Для мене тільки скалитися може, на всю голову зухвала. 

- Мені здається, нормальна дівчина. Ви перебільшуєте, Сомови, - Паша заступається за вередливе дівчисько, тільки тому, що до нього по-доброму зверталася. І навряд чи отруїть. 

Старший брат теж не на моїй стороні. На його думку, з нами Майя ще терпимо. Згадує свою наречену, Амелію, як від неї отримував, і нічого, вижив і щасливий. Зак взагалі заявляє, що може і запала, тому й біситься, що я їй не дістався. 

Думки поки що розділилися. 

- Не вірите? Самі побачите! Ще трохи і Майя покаже, як кусатися вміє. 

Після стейка я замовляю через п'ять хвилин салат, вигадуючи на ходу. Потім кличу ще три рази, тупо тицяючи в меню. І надовго не відпускаю від себе офіціантку. 

- Брате, не ризикуй. Краще з моєї тарілки їж, - разом зі іржанням, Плат ставить між нами свою страву, коли мені приносять чергове замовлення. 

Але мені не до того. 

Знову тисну на кнопку виклику офіціанта, якраз біля мене знаходиться збоку столу. 

Брати з друзями не встигають обговорити, що було в поїздці у Зака, як до мене мчить з поглядом вбивці заступниця.

- Хочу кави! 

Майя кидає погляд на мою чашку, там є ще. 

- Без цукру на цей раз. 

- Як скажете, - цідить крізь зуби. 

Якщо перевести через її думки, мені чується: щоб ти провалився, придурок. Вали звідси, довбаний кривдник всіх подружок. 

- Щось ще? - стає поруч зі мною, коли я кличу ближче. 

- Так, порекомендуй сама, що мені такого замовити? 

- У нас сьогодні немає в меню мотузки і мила. Козлине лайно, на жаль, теж закінчилося. - Ось так і побажала мені зараза ніжним голосочком.

За столом брати з друзями регочуть на все кафе. У нас різні приколи трапляються, але такого ще не було. Якась дрібна малявка опустила мене при всіх і втекла під шумок. 

- Тепер зрозуміли, так? Переконалися, яка вона злюка? 

Що і треба було довести! Це не в мене проблеми, а у неї, ненормальної. 

- Для тебе, може, і злюка. Ну і я, як близнюк, постраждалий. Але для Сосисочного хлопця вона закохана милашка. Гордій в прольоті по-любому, ось і казиться. 

Овсій швидко переказує за столом історію з тим чуваком вухатим. На мої знаки заткнутися, йому хоч би що. 

- Та нехай з ним і буде. Навіть хот-дог їм подарую в їдальні, - показую так, що мені все це байдуже. 

Намагаюся перевести тему, згадуючи свій останній похід в нічний клуб. Вигадую, що там було і не було, аби відволікти балакучу банду. Майже вдається... 

Але з нами ж Платон. Старшого брата збити з пантелику найскладніше. От не дає йому спокою нахабна заступниця подружки. 

- Значить, якийсь Сосисочний дивак зміг Майю підкорити, а для тебе у неї тільки козлине лайно? Ти Сомов чи хто?! 

Ну починається, розбір польоту страуса...