Світла, або де наша не пропадала?
РОЗДІЛ П'ЯТИЙ
Сказати точно, як довго я йшла, не зможу. Та не можу сказати, що мені це не сподобалось.
Цей світ просто прекрасний! Вічнозелені непроглядні ліси просто випромінюють могутність. Налита сонцем трава і запашні квіти встеляють всю землю різнобарвним килимом. Ніжне щебетання, небачених мною раніше, пташок лине звідусіль. На чистому голубому небі неспішно пливуть баранці-хмаринки.
Після кількох годин ходьби, ліс закінчився і передімною простяглися безкраї луги і поля. Це добрий знак. Якщо є поля- то люди (або не зовсім люди) вже близько.
Коли дійшла до селища на землю вже опустились сутінки. При дорозі стояла невелика таверна.
#4847 в Фентезі
#9666 в Любовні романи
Відредаговано: 20.01.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
