Світла, або де наша не пропадала?

РОЗДІЛ СІМНАДЦЯТИЙ

Хороше враження про місто розсипалось в порох, коли ми пройшли трохи далі.Одразу за прекрасним Куртом,на околиці,простяглися кілометри бідних кварталів.Невеликі, зроблені з усякого сміття хатинки, ледве тримаються купи.Здається, що як тільки подує вітер-вони розкладуться на детальки.

От і ще одне негативне враження про цей світ.Просто жах!Стало якось дуже шкода цих знедолених жителів.

-Усі ці люди колись були далеко не бідними городянами.Мали магазинчики, хороші будинки...А тепер...-Даріель показав на чоловіка, який лежав на землі посеред вулиці.-Усе це почалось два роки тому, коли в місті змінилась влада.Місцевий мер захотів зробити Курт аристократичною та торговою столицею країни.Поступово в місто приїжджало все білише графів, герцогів, багатих купців...Простих місцевих жителів почали витісняти на околиці.Більшость простих городян тримаються на плаву лише за рахунок мізерної виручки з невеликих магазинчиків.Хто ж не має свого магазинчика- стає бідняком.

-Страхіття...-Моєму обуренню не було меж!

-І не кажи!-почав Тар.-Жоден ельфійський правитель ніколи не дозволив би такого.Влада людських міст прогнила наскрізь.Не ображайся, сестричко, але людей в ншому світі не дуже шанують.

-Нічого, я не ображаюсь.Розумію, чому їх не шанують.За своє недовге перебування тут я вже встигла стикнутись з поганими людьми.Спочатку ті жахливі типи в барі, а тепер і це місто.

-Які ще типи з бару?- разом спитали Дар і Нік.

-Я вам потім розповім.-відповів Тар.

-Гадаю, що все не так і погано.-почав Нік.-Є і добрі люди з чистими серцями.Ти тому приклад, Майє.Ми, ельфи, не судимо по чутках чи думці сторонніх.Для нас важливо лише те, що всередині.

-Приєно це чути.- весело посміхнулись один одному і продивжили наш шлях.

Ми вже пройшли бідний квартал.Види поступово почали змінюватись в кращу сторону.Не зустрічались більше старі хатинки з сміття, на вулицях не було бідняків.На їх місті стояли акуратні різнокольорові кам'яні будиночки.Жителі були достойно вбрані:чоловіки носили темні комзоли та дивної форми штани, а жінки були одягнені в довгі пишні сукні.Їх гордо підняті личка косились на мене з явним призирством.Я ще раз зрозуміла, що на їх фоні справді виглядаю як опудало городнє.

-Ми вже майже на місці.-повідав нам Дар.-Приготуйся, Майє.Зараз ти побачиш щось воїстину грандіозне!

Було на те схоже.До моїх вух почали долинати різні завзяті викрики.Ми повернули з-за рогу і я нарешті побичали "його"!

-Ми на місці!-сказав Тар.-Ласкаво просимо на Куртський ринок!"Тут можна купити все, та навіть більше!"

Грандіозно?Це дуже м'ягко сказано!Словами це просто не описати!

-Куртський ринок- це один з найбільших ринків у Валорі! Тут представлені товари з багатьох країн світу.

-Це просто неймовірно!-весело викрикнула я.-Я вражена!

І не дивно.Сам ринок простягався на кілька кілометрів у довжину, і стіликиж в ширину.Від кількості товарів почало рябіти в очах.Коли Тар казав, що "тут можна купити все", він ані краплі не збрехав.Чого тут тільки не продається...Гори різноманітної їжі, одяг, тварини, кухонне начиння, спеції та трави...Видовище просто заворожує.

Ми пішли далі по торгових рядах.В голові паморочилось від величезної кількості різких запахів і звуків.І тут мою увігу привернув дивний магазинчик з вивіскою, на якій великими красивими літерами викарбувано напис "Хвіст феї".На його вітрині красувалися якісь невідомі мені речі дивної форми, різні кристали, прикраси...Але одне мені не давало спокою...Мене наче манило зайти в цей магазинчик.Хм-м-м...Навіть уікаво.

-А що це за дивний будиночок?-нарешті не витримала і спитала.

-А, точно!Ти ж не знаєш!-почав Нік.-В отаких от магазинчиках продаються різні магічні артефакти.Якщо хочеш, потім можемо зайти сюди.

-Я не проти.- посміхнулась я братикам.

Ми пройшли ще ,напевно, хвилин  п'ять, як перед нами показалася велика площа з прекрасним фонтаном посередині.Як і все міто, викладена бруківкою.І що мені сподобалось найбільше, так це те, що на площі можна було вільно вдихнути.Людей тут якось менше, та й торгових лавок не має.Хух!Нарешті можна трохи відпочити і обговорити план дій.

-Так,-почав Дар(Як ви ,напевно, вже здогадались-мозок компанії)-Ми не встигнемо купити все до сутінок.Найкращим варіантом буде розділитись.

Ми лиш дружно закивали.

-Оскільки Таріель має хороший смак, він відправиться разом з Майєю вибирати одяг.А ще, сестричці не завадило б купити коня.Ми з Ніком купимо провізію та все необхідне для подорожі.Зустрінемось на цьому самому місці через чотири години.Не запізнюйтесь!

-Добре!-гуртом відповіли ми, після чого розбились на пари і розійшлись по своїх справах...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше