Глава 36

Марк

Я дивлюся їй в спину, яка з кожною хвилиною віддалялася від мене. Хотілося крикнути, зупинити  і міцно обійняти. Ніколи не відпускати і захищати від усіх проблем. Мені було бридко від самого себе через всі ці слова , які я казав. Не хотів, але треба було. Так в нас був великий шанс , що її обійде вся ця херня. Я бачив біль в Аніних очах і бачив, як вона намагалася тримала себе в руках. В неї все вийшло. Якби я не знав справжню Аню Жацьку, то був би на сто відсотків впевнений в її байдужості.

Задзвонив телефон. Олег.

-  Так,- холодно відповідаю.

- Все зробив?-питає в моєму ж тоні.

- Так,- повторююся.  Я злий. Я триндець, який злий. Але зберігаю відсторонений вираз обличчя, тому що якщо вони побачать, що мені не все одно, то все піде далеко в ... 

- Ввечері в "Жар-птиці"о дев'ятій. Якщо грати, то до кінця,- каже і вздихає. Цю ж фразу, нещодавно промовила Аня. Мене тіліпнуло. Що ж сьогодні хтось отримає в морду, тому що нема чого потрапляти мені під руку, коли повна дупа навколо.

- Зрозумів,- скинув трубку. Напевно, сьогодні я набухаюся. Щоб не було противно від самого себе і шл...хи, яка буде скакати навколо мене. Тому що я повинен довести всім , що на Жацьку мені пофіг.  Що вона просто дівчина з якою я чисто з спортивного інтересу захотів переспати. План галімий, але якщо нормально його виконати, то має право на існування. 

Дев'ята. Я сиджу в машині і перед очима майорить вивіска клубу. Треба налаштуватися. Я розбещений в хлам багатій, який прийшов бухати і знайти бабу на одну ніч. Арісов, фас. 

Розслаблено виходжу з авто і посміхаючись іду до закладу. 

- Ооо, Сірий, привіт,- плескаю по спині друга і посміхаюся до всіх присутніх. Компанія велика, людей десять. Декілька знайомих, пару невідомих хлопців і зрозуміло для чого призначені дівчата. Сукні ледве прикривають , що зверху, що знизу, макіяж, щоб не мало, і силікон. Не скажу, що раніше мені все це подобалося, але я не відчував таку відразу, як зараз. Згадав любительку фастфуду Жацьку, яка ледве діставала мені до плечей, її розтрьопане волосся , різнокольорові худі. Що я тут роблю, взагалі? "Рятуєш її від гибелі, бовдур. Ти думаєш це перші на твоєму шляху конкуренти? Поряд з тобою вона ніколи не буде в безпеці. Краще різко зірвати пластир, ніж тягнути роками." - впевнено казав мені внутрішній голос.

- Віскі мені несіть! - помахав рукою і під голосне "Воооу" всівся за столик. Зловив розуміючий погляд Сірого. Нам трьом не подобалася ця ідея, але виходу не було. Ми не маємо права мати "Ахілессову п'яту" , занадто багато було поставлено на карту. І в першу чергу це людські життя. Життя дорогих людей. 

Я вирішив набухатися. В темну. Але навіть через призму алкоголю мені було противно відчувати руки шл...х на собі. Бридко торкатися її, тому що десь там ридає  моя дівчинка. Ту яку я кохаю, але в якої через мене в будь-яку мить може зірватися в дупу нормальне життя. Тому викликавши таксі я взяв під руку п'яну в хлам силіконову блондинку я повів на вихід. Я, мати вашу, бабій і мені все одно на всіх, крім себе. 

В авто дівчина почала цілувати моє обличчя, зариватися в волосся руками, а мені було тошно від всього цього. Вже в квартирі вона одразу почала знімати цю жалюгідну пародію на сукню і залишилася в червоній білизній. В неї було одна мета по приходу до клубу - знайти багатого і звабити. 

- Давай вип'ємо,- кажу до неї і йду на кухню за вином.Не прихильник алкоголю ( бухий батько і плачуща мати постійно перед очима, коли беру рюмку) , тому вдома особливих запасів і немає. 

- Та скільки можна пити. Я хочу перейти до чогось гарячішого.- не погоджується дівчина. А я хочу, щоб ти зібрала свої речі і вилетіла з мого дому, як пробка. Не можна викурити її з дому, бо якщо за мною слідкують, то одразу зрозуміють, що це спектакль одного погорілого актору. Не маю іншого виходу,  тому беру з аптечки снодійне і підсипаю одну таблетку їй в бокал. Дівчина заворожено розглядає обстановку квартиру, і не помічає нічого навколо. Простягаю їй вино, блондинка звабливо посміхається і випиває до дна. Розвертається і йде до спальні, похитуючи бедрами і розстібаючи ліфчик, по дорозі її зморює настільки, що на ліжко вона прямо падає. Прекрасно, все це облегшує мені роботу. Знімаю з неї залишкии нижньої білизни і накриваю ковдрою. Сам йду в вітальню , вкладаюся на диван і останньою думкою перед сном проскакує " Треба бути постіль викинути".

Прокидаюся я рано, приймаю душ і варю собі каву, поки нічна блондинка ще солодко спить. Десь за годину зі спальні долинають звуки і я заходжу туди. Дівчина роззирається навколо і кліпає очима, намагаючись хоч щось згадати.

- Дякую. Ти була фантастична,- простягаю їй кошти. Велику суму, на хвилиночку. Вона задоволено бере "чесно зароблені кошти".- Щоб через 5 хвилин тебе тут не було. 

Вона , як справжня професіоналка , прекрасно вкладається в час і зникає, голосно гримнувши дверима. За десять хвилин  я провітрив квартиру від запаху її надто солодких і важких парфюмів, викинув постільню білизну і  нарешті зміг легко видихнути. Зараз мені бридко від себе не настільки сильно, як вчора.  

Всім привіт! Як вам історія? Коментуйте, діліться своїми враженнями і емоціями. Ви знаєте, що це неймовірно надихає і мотивує. Якщо хочете мати більш зрозуміле пояснення проблем в життя хлопців, то заходьте до "Дякую, що змінив мене..." . Та й взагалі там зараз почнеться дещо цікавеньке, думаю вам сподобається. Ваша Ліна)))Лю.