Світло та темрява

Глава 5

Я вже зібрана і готова до другого побачення з Алексом.  Він подзвонив мені сьогодні вранці, коли я їхала в свою квартиру, і запропонував сходити на останній сеанс.  Весь день я доробляла будинок своєї мрії, і оскільки у мене не було нових робочих проектів, провела час із задоволенням.  День почався чудово і обіцяв закінчитися ще краще.
Я одягла обтягуючі джинси, які сиділи на моїй фігурі відмінно, тонкої в'язки светр глибокого синього кольору.  Волосся розпустила і залишила прямим.  Макіяж вирішила нанести як зазвичай не помітний - лише злегка підфарбувала очі тушшю, на губи нанесла бальзам.
На щастя від Джейса більше не було ніяких повідомлень і дзвінків.  Після мого дивного сну я довго не могла прийти в себе і викинути його з голови.  Сподіваюся зустріч з відмінним хлопцем мене відволіче.  Я погодилася щоб Алекс піднявся до моєї квартиріи і забрав мене.  До призначеного часу залишалося ще десять хвилин, але вже роздався стукіт у двері.  Я попрямувала відкривати.
 - Привіт.  Вибач, що я трохи раніше.  Можу почекати тебе на вулиці, якщо ти не готова.  - каже Алекс.  На ньому сьогодні сірого кольору джинси і білий светр.  Виглядає він шикарно!
 - Привіт.  Ні, все добре.  Я тільки візьму телефон, і ми можемо виходити.
Алекс мені посміхнувся, а я схопила з тумбочки телефон і замкнула двері.
 - Ти прекрасно виглядаєш!  Хоча ти завжди так виглядаєш!  - каже хлопець все з тією ж посмішкою на обличчі.
 - Дякую.
Алекс запропонував мені руку, коли ми спускалися сходами і я її прийняла.  Мені було тепло і затишно поруч з ним.
 - Що будемо дивитися?  - я надала вибір фільму йому, тому не знала на який ми йдемо.
 - Я не знаю які жанри ти любиш, але ризикнув вибрати пригодницький.  Кажуть, що фільм хороший.  Читав відгуки в інтернеті.
 - Я люблю пригоди.  Боялася, що вибереш романтику, оскільки я не дуже люблю мелодрами.  Ну хіба що під настрій.  Але частіше дивлюся кіно з динамічним сюжетом або з психологічним підтекстом.  А ти?  Які любиш фільми?  - я боялася, що Алекса збентежить моя розгорнута відповідь на рахунок кінематографа.  Хлопці завжди чомусь думають, що дівчатам подобаються тільки мелодрами.  Його вибір жанру мене порадував.
 - Я не прихильник якогось одного жанру.  Люблю бійки, пригоди, фантастику.  Головне, щоб у фільмі була хороша сюжетна лінія.  - він ненадовго задумався.  - Які ти любиш квіти?
 - Квіти?  - він киває.  Не очікувала такого питання.  У нашому світі хлопці рідко запитують про такі речі.  - Напевно різні.  Троянди, півонії, орхідеї.  Я взагалі люблю природу і все, що з нею пов'язано.
Алекс киває і його губи розтягуються в чарівній усмішці.  Він кидає на мене погляд і відкриває дверцята свого автомобіля. У нього досить комфортна тойота камрі білого кольору.  Раніше я не бачила його машину, скоріше за все, вона постійно стояла в гаражі його будинку, але всеодно досить дивно, що, живучи навпаки я жодного разу її не помічала.
 - Ти не часто їздиш на машині?  - питаю, коли Алекс влаштовується на місці водія і заводить мотор.
 - Ні.  Я звичайно віддаю перевагу прогулянкам пішки, а автомобіль беру для далеких поїздок.  До батьків, наприклад.  - Ми рушаємо з місця.
Мені не приходить в голову про що ще можна поговорити, адже я не майстриня заводити і підтримувати розмови.  До кінотеатру досить далеко і мені вже стає ніяково від мовчання, адже Алекс теж нічого не вимовляє вже кілька хвилин.  Думаю, не запитати б докладніше про його сім'ю, як він, перебиваючи мою думку, заговорює.
 - Вибач, я замислився.  Просто тільки зараз згадав, що у мами завтра день народження.  Це на мене не схоже.  Я два тижні тому купив їй подарунок і кожен день намагався не проговоритися їй про нього.  А сьогодні у мене це зовсім вилетіло з голови.  - Алекс продовжує наш шлях, і я мимоволі кидаю погляд на його руки, що лежать на кермі.  У зовнішності чоловіків мені в першу чергу подобаються очі і руки.  Не знаю чому, напевно - це для мене символ мужності, а очі - дзеркало душі.  Ще одне, раз вже я задумалася на цю тему, аромат чоловічих парфумів теж має для мене величезне значення, а потім я вже починаю помічати інше.
 - У тебе гарні руки!  - о, господи, що я несу!  Я тут же заливаюся червоною фарбою.  Впевнена мої щоки горять дуже явно.  Я не хотіла говорити цього вголос, особливо після того, як Алекс оповідав мені тільки що про день народження мами.  Кусаю свою щоку зсередини, потім починаю люто кусати губи.
 - Дякую.  - Алекс посміхається найчарівнішою з усіх своїх усмішок.  - Ти прекрасна вся.  - кидає він у відповідь.
Я продовжую палати рум'янцем сорому і вимовляю:
 - Я не хотіла цього говорити.  Просто вирвалося.

- Все в порядку, Елі!  - запевняє мене він, продовжуючи мило посміхатися.
Ми під'їжджаємо до кінотеатру, і Алекс паркується на платній парковці.
 - Стривай.  - каже хлопець і виходить з машини.  Я сиджу на місці, чекаючи його подальших дій.
Він обходить машину і відкриває дверцята з моєї сторони, подаючи при цьому руку.  Дуже милий і старомодний жест, який мені шалено сподобався - не очікувала.  Я вкладаю свою долоню в його і посміхаюся.  Вигляд у Алекса задоволений, і коли я виходжу з його тойоти, він не відпускає моєї руки.  В принципі я нічого не маю проти.  Він мені з кожним словом і дією подобається все більше.
У цій частині міста я ніколи не була, тому відразу б загубилася, не будь зі мною супроводжуючого.  Я навіть не одразу помічаю невелике кафе зліва від мене.  Хол в кінотеатрі дуже просторий.
 - Хочеш чогось?  - ввічливо цікавиться Алекс.
 - Ні дякую.  Думаю, в зал вже повинні пускати, то давай пройдемо.  - пропоную йому, адже не дуже-то люблю товктися в темному залі, йдучи навпомацки, коли фільм уже почався.
Ми показуємо квитки жінці на вході, яка рефлекторно відриває корінці від кожного квитка і на автоматі вимовляє всім «приємного перегляду».  За нами увійшло ще чоловік десять, а у великому залі майже всі місця були зайняті.  Алекс пропускає мене вперед на наш ряд, і ми сідаємо в самому центрі.
 - Думаю тут кращі місця.  - я йому киваю.  Зал поступово наповнюється людьми, а на екрані вже з'являються трейлери нових фільмів.
Алекс продовжує тримати мою руку в своїй, тому я повністю розслабляюся і відчуваю себе спокійною та задоволеною.  Під час фільму ми іноді тихенько перемовляємось, коментуючи те, що відбувається на екрані.  Алекс часто кидає на мене погляди, при цьому посміхаючись.  Я теж розглядаю його нишком, щоб відверто не вирячуватись, адже він дійсно дуже хороший собою крім того, що до неможливості милий і ввічливий.
Через півтори години, коли світло в кінозалі запалюється по закінченню фільму, натовп людей кидається до виходу.  А ми вирішуємо трохи почекати щоб не товпиться.
 - Ну, сподіваюся тобі фільм сподобався!  - каже хлопець, поки я розглядаю фінальні субтитри.
 - Так.  Спасибі, що зводив мене в кіно.  Фільм насправді хороший.  Крім цікавого сюжету тут була присутня інтрига.  Весь фільм тримав мене в напрузі до того, як головні герої все-таки зважилися повернутися додому після подорожі.
 - Радий, що ти залишилася задоволена.  Мене теж зачепило.  - Алекс почав погладжувати мою долоню великим пальцем, виявляючи при цьому своє захоплення фільмом.  Я подивилася на свою руку, від чого хлопець замовк і теж мигцем глянув на наші сплетені руки.
 - Уф.  Пробач!  - він перестав мене погладжувати.  - Я не навмисно.  Тобі, напевно, не дуже це приємно, адже це тільки друга наша зустріч.  - він трохи зніяковів, але я помітила в його очах тривожні нотки.
 - Все гаразд.  Ти маєш рацію - цей жест злегка ... - я хотіла сказати інтимний, але знаю, що мої щоки стануть червоними від сорому, як і при вимові інших слів типу «сексуальність», «еротизм», «інтимність».  Не знаю як себе перебороти і не бентежитися, адже я не маленька дівчинка яка вимовляє погані слова-лайки.  Нічого не можу з собою вдіяти, я часто соромлюся.
Алекс знову посміхається, дивлячись на мене.
 - Інтимний.  - вимовляє він.
 - Що?  - я підняла очі від наших рук на його обличчя.  До цього навіть не помітила, що задумалася на кілька довгих секунд.
 - Ну цей жест з погладжуванням руки.  Ти не закінчила пропозицію, а я продовжив - інтимний.  Вибач, я правда мимоволі це робив.  Напевно, моя підсвідомість грає зі мною в злі жарти.
 - Та ні.  Дійсно, все нормально.  Я розумію.  - весь народ вже вийшов, і ми теж могли вільно пройти до виходу.  - Йдемо!
Я встаю з крісла і Алекс слідує моєму прикладу.  Коли ми виходимо в головний хол з блискучою підлогою, я помічаю те саме кафе, яке тепер знаходиться з правого боку від нас, адже ми вийшли через інші двері.
 - Хочеш перекусити або чогось випити?  - я на мить замислююся, адже вже досить пізно - майже одинадцята, і, якщо ми затримаємося в кафе я повернуся додому не раніше півночі, адже ще їхати хвилин двадцять до будинку.
 - Хм.  Давай іншим разом.  Вже досить пізно, а завтра понеділок.  Мене швидше за все буде чекати новий проект від Еліс і ще лекція по ергономіці.
 - Я думав ти довчилась?  - ми рухаємося до автомобіля.  На вулиці вже практично глибока ніч, кругом темно, тільки де-не де світяться ліхтарі, особливо яскраво сяє кінотеатр, з якого ми вийшли.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше