Глава 21 (3) від 02.06

Чесно кажучи, у першу секунду Ніці хотілося послати Славку далеко і надовго. Ще чого, йти кудись вночі удвох з ним! Але потім вона вгледіла Павлика, який підняв голову від мангала і явно когось розшукував. Оленка, яка до цього танцювала із Сашком, а тепер підійшла до Дронова, мабуть, щоб потягти танцювати і його, надривалася даремно, тому що Паша цілеспрямовано оглядав околиці, вочевидь, відмахуючись від Вітрової черговими фразами.

Вероніка зраділа, що гойдалка знаходиться в тіні і її погано видно, особливо з яскраво освітленого майданчика павільйону. Втекти, сховатись... хоч у демона за пазухою. Якщо піти в номер, Пашка точно нагряне, а він випив, і почнуться ці незрозумілі розмови і повні неясної скорботи погляди, отже, потрібно інше місце...

Гуляти територію бази на самоті (та ще й у такий пізній час) ризиковано, ще причепиться хтось... Як там кажуть? З двох зол треба вибирати менше?

– Втекти, кажеш? – зважилася вона. – А давай. Але тільки спробуй розпустити руки або ще що! Інакше будеш дзвонити в дзвони за своїми бубенцями, я попередила.

– Оу, який у тебе бойовий настрій, – подавився сміхом Славка і подав їй руку. – Ходімо, я тут погуляв трохи та знайшов декілька цікавих місць.

І вони, намагаючись триматися в тіні і не попастися на очі відпочиваючим, по дузі обігнули павільйон і відійшли якомога далі, після чого перестали крастися, як два злочинця, і вже спокійніше пішли по доріжці. Потім Слава захопив Ніку на місток через річку.

Стало страшно. Міст не такий вже й широкий, навколо темрява, звалитися у воду нічого не варто. Інший міст, яскраво освітлений та з перилами, залишився позаду.

– Слав, я не піду, – хитнула головою вона і зробила крок назад.

– Не бійся, я більше не впущу тебе у воду. І не відпущу, – він з силою стиснув її долоню. – Все буде добре, ідемо. Там чудово.

Йти? Не йти? Довіритися? Втекти?

– Якщо обдуриш, я тебе вб'ю, – нарешті здалася Ніка і маленькими кроками рушила слідом.

Хлопець зупинився і обійняв Вероніку за талію:

– Так буде надійніше.

Ясна річ, цей змій-спокусник спеціально все розрахував: зараз вони стоять посеред річки, тому смикатися і вириватися собі дорожче. І плювати, чорт із ним, хай обіймає. Вона тісніше притиснулася до Славки – і вони синхронно продовжили шлях по мосту. Ну що за нічний екстрім?! Серце билося так сильно, а долоньки відчутно спітніли.

Х-хух, яким же полегшенням було відчути під ногами тверду землю! Ніка тут же вивільнилася з обіймів хитруна і обтерла вологі долоні об джинси, але він знову схопив її за руку.

– Гей, ти сюди ще не ходила. Зараз спіткнешся, а я потім винен буду?

«Гаразд, веди, Сусанін!»

Якийсь час вони йшли вздовж берега, а потім спустилися до самої води, і Вероніка побачила дерев'яний поміст. На таких люблять сидіти рибалки, а ще тут зручно прив'язувати човен. Ух, а який вид звідси, з темряви, на яскраво освітлену базу! Там, серед безлічі вогнів, копошаться люди, сміються, танцюють, їдять, п'ють... А тут так тихо і спокійно.

А потім Слава, відвернувшись від Вероніки, став роздягатися.

– Щ-що ти робиш? – у неї озноб по тілу пройшов, коли побачила його оголену спину так близько.

– Хочу поплавати, – відповів він, не обертаючись. – Ви вдень наплескались, а я можу тільки зараз. Оскільки б ти все одно відмовилася зі мною танцювати, навіть якщо б запросив, може, хоча б разом скупаємося?

– Ні-ні-ні, я тут почекаю, – вона відступила на кілька кроків.

Хлопець не наполягав.

– Тоді залишаю тебе на стрьомі, – він зняв штани і випростався, паралельно розминаючи м'язи.

Вероніка і сама не помітила, як стала оглядати його чудове тіло і шикарну статуру, підсвічену місячним світлом. Ну ось спеціально ж красується!

– Д-добре... – пробурмотіла вона.

– Але ти хоча б цього разу не знімай, а! – попросив він впівоберта.

– Ти помітив?! – її ніби в сонячне сплетіння вдарили.

Спалилась!

– Звичайно. Я ж не повний ідіот, яким, вочевидь, ти мене вважаєш, – і, присівши на краєчок помосту, практично безшумно ковзнув у воду.

Вероніка якийсь час стояла на місці, присоромлена і збентежена, а потім теж підійшла до краю і села, звісивши ноги. І ось чого він ховається і купається ночами? Чому нікому не показує, який насправді?