Глава 3. Безпека понад усе

Фелісія Освальд

Він мені запам'ятався. Відвагою, мужністю, щирістю. Ось наче б вже час забути. Випробування минуло, я відзвітувала королеві, а завтра все залежатиме не від мене, а від них самих. Але те, як Кольт спокійно жував грушу замість того, щоб спитати як я, коли врятував моє життя, підкорювало. Мені імпонував такий його вчинок. Він не намагався підкупити мене вдаваною турботою, як це хотіли зробити інші. Він був спокійним, не падав в ноги. Захистив, відступив, а як спитали — відповів, все це з особливою повагою до себе. Наче принц, а не слуга. Я ж не любила тих, що язиками мили підлогу по якій ступала. Хай би краще менше кланялися, а більше працювали, аніж навпаки. 

Третій день турніру обіцяв бути найцікавішим, адже тепер я краще познайомилася з лицарями і могла за когось вболівати. 

Коли претенденти на посаду голови моєї охорони вийшли на арену, я з цікавістю помітила, що тепер вони всі часто дивилися на мене, ніби кожен був упевненим, що саме його вчорашня відповідь мала сподобатися мені найбільше, а, отже, сьогодні я підтримуватиму саме його. Авжеж, вони бажали перемогти не через новозаведені зв'язки, проте хто ж не хоче поваги до себе і дружби зі сторони спадкоємиці? Певно, вони думають, що я щось в імперії вирішую. Як би не так... Тут є єдина господиня — Аріана. Мені з нею не сперечатися.

А проте доля все ж готувала й для мене важливу роль у сьогоднішньому дійстві. Адже щойно почалося жеребкування, я помітила несправедливість. Учасників п'ятеро. Тобто, щоб кожен провів бій, один з них мусить битися двічі, а це суттєво знижує його шанс на успіх, бо в другій битві він може програти своєму не втомленому супернику. Місія битися двічі припала Кольту. Це, звісно, за умови, якщо він переможе в першій. Якщо ж ні, то це право перейде тому, хто переможе його.

— Але це не правильно. Вчора він врятував мене, з усіх лицарів відреагував найпершим, — промовила до королеви, сподіваючись, що вона якось вплине на ситуацію, що склалася. Жінка пильно глянула в мої очі, а потім зацікавлено оглянула юнака.

— Мм, то це він? — всміхнулася міледі. — Той, хто знешкодив мого вірного слугу і завдав йому тілесної шкоди.

— Але ж Гарі, на думку лицарів, загрожував моєму життю. Та й він не сильно постраждав. Рука заживе, — відповіла я, в душі трохи обурившись. Сама ж придумала таке завдання, ризикуючи своїм слугою. По суті, він міг би й загинути, якби хтось з лицарів цілився б у його голову, шию чи серце.

Аріана коротко кивнула і легким жестом кількох пальців покликала до себе Нарциса, свого найвідданішого лакея, який, подібно Нарцису з давньої легенди, був красивим, але, на відміну від нього, дуже добродушним, щирим і почтивим. Я теж високо цінувала його службу. Коли юнак наблизився, королева щось тихо промовила йому. Той вклонився і побіг до входу на арену, де повідомив щось охоронцю. Охоронець звернувся до арбітра, а той гучно оголосив:

— Її Високість принцеса Фелісія з вдячності за її порятунок від зрадника, здійснений вчора ввечері на очах у всіх конкурсантів, дарує лицарю Кольту Велларі пропуск у фінал Лицарського турніру без додаткової битви. Таким чином зараз відбудеться лише два поєдинки.

Кольт підняв свій погляд на мене і низько вклонився, висловлюючи подяку. Однак, на мій подив, він попросив у арбітра слово. Як відчувала, впертюх вирішив змагатися.

— Я безмежно вдячний Її Високості за цю честь, але я воїн. Я ніколи в житті не тікатиму від битви, — промовив він. Що ж, його право.

— Хвилюєшся за нього? — стиха спитала королева. — Лицар Кольт імпонує тобі, так?

— Лише як людина, що захищала мене від нападника. Нині мені імпонують всі такі, — всміхнулася я. — Просто я часом уявляю, що було б, якби те завдання виявилося правдою. Я оточена лицарями, але лише один з них має блискавичну реакцію, а часом саме її так бракує. Мені страшно, Ваша Величносте. Я боюся, що поруч не буде людини, здатної захистити. Гадаю, мені слід більше попрацювати над самозахистом. Може в мій графік додати кілька уроків стрільби і фехтування замість уроків етики?

— Те, що сталося з покійними королем і принцом, відклало глибокий слід на нас, — зітхнула королева. — Гадаю, ти маєш рацію. Але пам'ятай, поруч багато вірних людей, які захищатимуть тебе. Не варто щомиті трястися, боячись за своє життя.  Відкладімо цю тему. Нам варто заспокоїтися і спостерігати за турніром.

Цей спокій, що лився з голосу королеви, мені подобався. Я дещо боялася її розгніваної, але така, як сьогодні, Аріана вселяла в мене надію.

А тим часом розпочався перший поєдинок. В ньому Кольт і Грег боролися за першість. Люд фанатів. Звідусіль лунали відгуки підбадьорення для воїнів, тут ставили ставки, пили квас, раділи з видовища. Народ завжди охочий до розваг. Сьогодні Велларі показав свою спритність не гірше, ніж минулого разу. В результаті він переміг вперше. Потім боролися лицарі Ганс та Нікополь, результат був на користь першого. А згодом наступила черга Кольта і Еріка. Не зважаючи на те, що перший з них вже дещо втомлений, а другий — бадьорий, енергійний і повний сил, Фортуна усміхнулася моєму вчорашньому рятівнику.

— А він подобається мені. Хитрий, спритний і дужий, а ще дуже вмілий, — прокоментувала королева.

— А тепер два фіналісти пройдуть ряд випробувань на стрільбу з лука, спритність у перестрибуванні через гарячі колоди, які будуть котитися, і битву водночас з трьома воїнами. Один з одним вони більше битися не будуть! — поважно оголосив арбітр. Останні конкурси очікувано найскладніші. Цікаво, як впораються з ними учасники.

Ну, у змаганні на кращого лучника для мене все було очевидно, бо я вже бачила, як стріляв Кольт. Ганс теж проявив себе гідно, але цей чужоземець таки показав найкращий результат: з різної відстані влучав у ціль. Не просто так, а й з розвороту і доволі швидко. 

У стрибанні через колоди, які тліли, йому трохи не пощастило. Ганс пройшов випробування швидше. Він стрибун від Бога.