Тайна психлікарні

Кінцева глава

Коли Емілі і Аліса йшли, то вони почули хлопки. 
Голос: браво дівчата, браво. Тільки ви змогли так далеко пройти. 
Це хлопала Енн.  
Енн: це вам потрібно? 
Енн показала їм зв'язку з ключами , один з яких дуже сильно виділявся. 
Енн: ну що ж, Аліса, ти занадто багато нашкодила вже.  
Із за двері позаду Енн, вийшов доктор Джексон.  
Доктор: ну що ж дівчатка, ви дізнались що хотіли, тепер треба за це сплачувати ціну.  
Доктор з Енн швидко побігли до дівчат. Енн спіймала Алісу. Вона вштрикнула ніж, у шию їй. 
Аліса:  до по мо жі ть.  
Аліса перестала говорити, вона почала булькати,  а потім і припинила. 
Емілі: Аліса! Ні! 
Емілі спіткнулась і впала. Доктор наздогнав Емілі, і вколов їй щось у руку. Стало так тепло і спокійно.   
Голоси: Емілі, ти вбила Алісу. Навіщо? 
Емілі: я її не вбивала. Ні. Це не правда. 
Голоси: тоді урятуй її і нас. 
Емілі: як? Я не можу 
Голоси: матусю, ти можеш, врятуй своїх донечок.  
Емілі: Катерина? Альбіна? 
Голоси: матусенько, нам тут щось колять, ми можемо загинути якщо ти не поспішиш. Тут ще є діти Аліси. 
Емілі: де ви? Я вас врятую! 
Голоси: тут тепер і Аліса. Ми в… 
Емілі проснулась. 
- Що було? Я нічого не пам'ятаю.  
- О, прокинулась.  
Перед Емілі сиділа якась жіночка. 
Емілі: ви кто? 
- привіт, я твоя нова медсестра, мене звуть Роуз. 
Емілі: привіт. А чого я нічого нн пам'ятаю? 
Роуз: ну як мені лікар сказав, ти спригнула з 4 поверху, і вижила. А тоді тебе твоя матір відправила сюди. 
Емілі: я в це не вірю! 
Роуз: Емілі заспокойся. Я теж не довіряю цьому лікарю, якщо хочеш, пішли зі мною у ночі до нього. 
Емілі: так, благаю. 
Роуз: ти ж хочеш піти в підвал? 
Ебіна: з-звідки ти дізналась? 
Роуз: просто знаю, я звберу в Енн ключ, і ти туди підеш.  
Роуз посміхнулась. Радощам Емілі не було меж. Вона обійняла Розу. 
Роуз: поспи поки. 
Емілі: гаразд. 

Роуз побачила як лікар з Енн, вийшли з кімнати. Роуз швидко побігла у кімнату. Вона почала ритись усюди. 
- Знайшла! 
- Що ти знайшла? Роуз. 
- Й-йа знайшла свою л-лінзу. 
- А ну к, покажи мені її. 
- Н- не можу.  
Роуз вибігла з кімнати. Вона почала бігти до Емілі. Роуз спідкнулась, ключь кудись впав. Тут на Роуз щось сіло . Її щось вдарило в голову. Більше, Роуз не рухалась. 
Емілі тихенько підійшла і забрала ключ.  
Емілі забігла в підвал. Там вона сгадала куди їй треба бігти. Вона бігла, бігла. Потім вона усе ж таки, знайшла те що шукала… Це була ришітка, яка закривала прохід кудись.  
Вона відкрила ришітку. Там знов коридор з кімнатами. Але він увесь в крові. Але Емілі не боялась.  Вона побігла до першої двері. Вона побачила що на ліжку, лежить Марина. Емілі підбігла до Марини. Вона була мертва. Біля ліжка лежав ніж. Він був увесь в крові. Емілі почула, що хтось інший відкрив двері. Емілі притихла. До кімнати зайшов Енн.  
- Привіт Емілі.  
- Пішла геть від мене! 
- Емілі, ти занадто багато тепер знаєш. Бачиш що з Мариною стало. 
Емілі схопила ніж, і кинулась на Енн. Вона її вдарила, ппісля чого Енн вже не рухалася. Емілі побігла в іншу кімнату. Там була Аліса,  вона дуже тяжко дихала. 
- Аліса, Аліса. 
Емілі почала бити її по щоках. 
- Е-Емілі? 
- Так це я .  
- Емілі, тут діти є.  Я своїх дітей бачила. 
Емілі підхопила  Аліса, і пішла з нею в іншу кімнату. Там вони знайшли двох дівчаток. Одна з них коли побачила Емілі закричала: 
- Мамо! Альбіні зовсім погано! 
Емілі кинулась  обнімати своїх донечок.  Аліса побігла в іншу кімнату. Там були її діти. Вона їх забрала, і крикнула  Емілі, що треба тікати звідси.  
Емілі підхопила дівчаток, і з Алісою  побігла. Тут вони почули постріл. Аліса впала. Їй в ногу пострілів той самий доктор.  
- Дівчата, навіщо вам це? 
Алісини діти коли матір впала, розбили собі голови. Емілі почала знов бігти, доктор в неї стріляв. Коли Емілі влучили в ногу, вона підкосилась, але далі бігла. Вона вибігла з подвалу, але в неї поцілили. Вона підкосилась.   
- Д-дів-ча-та . 
Емілі тягнула  руки до своїх донечок.   
- Матусю, матусю, ти програла, тепер ми з тобою тут на завжди. 

Через 5 років. 
Емілія пішли скоріш. Скоро ніч буде, я не хочу тут залишатися, тут привели бродять. Марі, я вже йду, тут щось почало крихтіти. Емілія тікаймо! З подвалу почало виповзати якесь створіння,  і хрипіти 
- Дівчата, я вас врятую. Я не програю. 
Воно почало швидко бігти до Емілії. Воно її схопило, і кудись побігло.  
Марія почала кричати, й прибігати з психлікарні, яка згоріла від пожежі. У ній згоріло майже 50 дітей, віком не більше двох років. Це не була психлікарня, це була лабараторія, у якій вели опиши над близнюками. Їм вводили різні віруси, і перевіряли, як будуть реагувати тіла близнюків, що заражені вірусом. Багато дітей помирали. Їхні матері теж були близнюками. Лікарня згоріла із за невідомих обставин.  
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше