Розділ 4

  -Доброго ранку, -Зайшла в кабінет струнка жінка у строгому, класичному костюмі, -Мене звати Анна Олегівна, я навчатиму вас основам плетіння і творчому розвитку разом зі своєю сестрою, -Одразу після цих слів в кабінет зайшла ще одна жінка.

   Ліка здивовано поглянула на Анну Олегівну, жінку з ідеальною поставою, середнього зросту, одягнуту в сірий, класичний костюм, волосся було завитим у локони, на обличчі легкий макіяж і окуляри в чорній, тонкій оправі, потім дівчина перевела погляд на високу жінку з короткою стрижкою, пірсингом на обличчі, одягнена вона була в шкіряну куртку та чорні штани. Для дівчинки було не просто зрозуміти, що ці дві абсолютно різні жінки, насправді сестри.

   -Хай, я Роксана Едвардівна і я з’явлюсь у вашому житті ближче до другого семестру, тому можете радіти, -Сказавши це жінка обвела зал байдужим поглядом, кинула на вчительський стіл якусь папку і вийшла.

   На занятті основ плетіння вони в’язали шарф.

   -Це дуже схоже, до енергетичного плетіння, зовсім скоро ви замість ниток будете використовувати чисту енергію, але перед цим ви повинні зрозуміти принцип дії і вивчити варіації плетіння, -Пояснювала вчителька хлопцям, що ніяк не могли зрозуміти навіщо їм «дівоче заняття».

   Лекції творчого розвитку Ліка офіційно признала найгіршими, навіть на уроках з Едуардом Михайловичем не було так жахливо. У всіх її одногрупників були якісь таланти, хтось малював, співав, танцював, грав на музичних інструментах, а вона нічого з цього не вміла, а коли пробувала нічого не виходило. Та наполеглива Анна Олегівна не здавалась і намагалась найти дівчинці покликання.

   З чергового такого заняття Ліка поверталась розлюченою і зайшла в зал для фізичної підготовки трохи раніше. В центрі стояли мішені в які з лука стріляла Роксана Едвардівчна.

   -Оо, привіт, -Сказала жінка попадаючи в центр мішені, -У вас тут зараз заняття?

 -Угу, -Кивнула Ліка зачаровано спостерігаючи за вчителькою.

   -Хочеш спробувати? -Єхидно поцікавились в неї.

   -А можна? –Невпевнено видавила дівчинка, чомусь оманливо солодкий голос вчительки, викликав в неї тривогу.

   -Ну якщо я пропоную, значить можна, -Роксана насмішливо провела рукою у запрошувальному жесті.

   Під єхидним поглядом Ліка підійшла ближче до вчительки і їй протягнули лук, тільки зараз дівчинка помітила, що він доволі дивний, масивна форма і синьо-фіолетовий колір в білу крапинку. Вона взяла не менш дивну на вигляд стрілу і натягнула тятиву, в цент мішені попасти не вдалось, але було дуже близько. Ліка зраділа і не одразу побачила хмуре обличчя Роксани Едвардівни.

   -Я зробила щось не так? -Злякано запитала дівчинка.

   -Не зовсім, зброя що ти тримала це «arma tenebris stellas» інакше кажучи це особлива зброя, яка підкорюється лише її власнику і можливо зараз був перший випадок в історії коли арма не лише не вбила чужака, а й послухалась його.

   -Вона могла мене вбити? -Ліці раптом стало дуже страшно.

   -Без мого на те наказу? Ні, -Заспокоїла її жінка і раптом добавила, -Станеш моєю ученицею?

   -А я хіба не вже..? -Розгубилась дівчина.

   -Не вже.. -Єхидно протягнула Роксана, -Так або ні, швидко.

   -Так, -Випалила Ліка і вже потім зрозуміла, що не встигла обдумати свою відповідь.

*

   -Учениця самої Роксани!!! Очманіти можна! -Енергійно жестикулювала Світлана.

   -Чому? Учениць так рідко беруть на навчання? -Одразу зацікавилась Катя.

   -Ні, доволі часто дорослий стеларіум чи тенебріс бере собі учня, але не Роксана!!! -Розпалялась дівчина.

   -Чому? Що взагалі означає бути учнем? –Відволіклась від їжі і зацікавилась вже сама Ліка.

   -Учень автоматично входить в сім’ю вчителя, точніше якщо ти зробиш, щось погане за тебе відповідатиме Роксана і вона ж буде представляти твої інтереси. Наскільки я знаю в Роксани вже був учень, але він помер і після цього вона дуже змінилась, але я зараз не про це, ти хоч уявляєш, що таке бути ученицею Роксани?!!! Та ти що завгодно зробити можеш, та хоч вбий когось і тобі абсолютно нічого не буде! Роксана одна з найвпливовіших жінок у трьох світах, їй пропонували навіть у верховну раду вступи, але вона відмовилась. У свій час саме завдяки її вмінням вдалось відбити першу хвилю злих духів, вона захистила більшу частину селищ, говорять їй на той момент було всього лиш тринадцять! Та проти неї ніхто і слова не скаже, ти це розумієш?! Я сама не бачила, але говорять, що вона входить в п’ятірку найсильніших воїнів трьох світів.

   -Ого, -Спокійно відгукнулась Ліка, що весь час дивилась на пусте місце Макса, -А чому в їдальні завжди так мало старшокурсників? -Світлана була настільки збудженою, що навіть не помітила як Ліка схвильовано затримала подих.

   -Аа, ти про це, починаючи з другого курсу більшість лекцій проходять вночі, а починаючи з третього ще й розпочинається чергування, але я не розумію як ти можеш думати про ще щось окрім того, що ти учениця Роксани!! Самої Роксани!!

   Ліка вже не слухала захоплених викриків Світлани, вона почула головне: з третього курсу справді розпочинається чергування і той сон насправді був не сном, точніше не зовсім сном, Макс справді захистив її і вона не змогла стримати щасливу посмішку.

   -О, ти нарешті зрозуміла, -Радісно поглянула на неї Світлана.

-Угу, -Погодилась Ліка, нехай краще всі думають, що радіє вона через навчання у Роксани ніж дізнаються справжню причину.