Змінні Всесвіту

Для Аніти Каріна завжди була найкращою, а починаючи з тринадцяти років – єдиною подругою. Вона допомогла пройти через всі складнощі шкільного життя, вона завжди розуміла і завжди могла порадити щось путнє. І хоч Аніта зазвичай не надто прислухалася до порад, все ж тверезий погляд зі сторони нерідко допомагав їй подивитися на проблему під іншим кутом.

Каріна була оптимісткою, але це зовсім не означало, що вона бачила навколишній світ крізь рожеві окуляри. Аніта любила свою подругу. А ще їй подобалося те, як вони виглядали разом: практично однакового зросту, стрункі, з довгим волоссям (в однієї смолисто-чорне, в іншої — сріблясто-біле). Які б чвари не вилися навколо них у школі, разом дівчата проходили через усе з гордо піднятими головами, бездоганними одягом та макіяжем.

Як і Аніта, Каріна ніколи не страждала від дефіциту чоловічої уваги. Але школярі її особливо не цікавили. Іноді вона дозволяла деяким старшокласникам крутитися біля неї (кожен із них завжди міг виявитися чимось корисним), нікому не обіцяючи нічого конкретного. Коли вони їй набридали — з'їжджала на свою глобальну зайнятість уроками, організацією шкільних вечорів чи ще щось. Завжди мила, усміхнена, товариська, вона ніколи не була замішана в таких неприємних історіях, в які встрявала Аніта. Хоча заздрощів і шепотів дівчат вистачало і їй. Словом, Каріна була розумною дівчиною. Поки не вступила до університету.

Вже у вересні першого навчального року на журфаку Каріна вперше в житті закохалася. Із Ніком вони познайомилися на студентській дискотеці. Він був другокурсником історичного факультету. Високий, з темно-русявим волоссям, яскравими рисами обличчя, і безумовною впевненістю у своїй досконалості, він зачарував її з першого танцю. Каріна ніколи не відчувала нічого подібного: все всередині ніби стиснулося від хвилювання, а потім цей тугий вузол, який стягнувся десь у районі шлунку, розпустився по всьому тілу вогняними нитками захоплення (збудження?), розлетівся тими самими метеликами, що пурхають у закоханих. у животі, або, швидше навіть не метеликами, а бульбашками шампанського — маленькими внутрішніми феєрверками, які так п'янять.

Після дискотеки Нік попросив її номер. Ніколи, ніколи в житті вона не залишала свій справжній номер хлопцям! Але цього разу зробила це, навіть не намагаючись щось вигадувати. Їй так хотілося бути з цим хлопцем, що всі правила традиційної гри в "спіймай мене, якщо зможеш"здалися їй дитячими й несерйозними.

— Тупонула ти, сонечко, — сказав Карині Рем, староста її групи. Вони разом пішли на дискотеку, бо пари ні в кого з них не було.
"І чому це не я?" - подумав він.
"І чому це не ти?" — Каріна розуміла, що справді припустилася помилки.

Наступні два дні та дві ночі дівчина провела в очікуванні заповітного дзвінка. Дзвонили всі, хто завгодно, аж до двоюрідної сестри з Ялти, яка згадувала про свою кузину дуже рідко. Ці дві доби — суботу та неділю, Аніта безвилазно провела у подруги. Вона, як могла, відволікала її від безперервного гіпнотизування телефону музикою, під яку змушувала танцювати у темній кімнаті, фільмами жахів до півночі, саморобним печивом, яке, як завжди, підгорало. Але Каріна все одно встигала час від часу видавати фрази в дусі:

— А як не подзвонить?
— Я йому не сподобалася!
— Він зустрів іншу! Кращу...
— Може, помирився з колишньою? Такий хлопець, ще й з другого курсу, просто не може бути вільним!
Аніта відбивала всі ці припущення, як тенісні м'ячики:
— Зателефонує. Просто хоче тебе помучити.

—  В дзеркало подивись! Хіба ти можеш комусь не сподобатися?
— Не міг він зустріти когось краще. Таких просто нема. Ну, я хіба що…, після чого вони влаштували бій подушками, доводячи один одному свою перевагу.
— Якщо був один на дискотеці, значить, зараз він один. І не накручуй себе!

Після десятої вечора другої доби болісного очікування, Каріні нарешті зателефонував невідомий номер. Аніті довелося утримувати її руки, щоб та не відповіла після перших звуків мелодії.
Телефонна розмова Каріни з Ніком тривала майже цілу годину. Аніта не хотіла бентежити подругу своєю присутністю, тому за цей час встигла прийняти душ і задрімати. Прокинулася вона від дотику палаючої руки подруги до її неприкритого ковдрою плеча.

— Вибач, ти ще не дуже спиш? — схвильованим шепотом запитала Каріна.
— Не дуже, — сонно пробурмотіла Аніта і змусила себе відірватися від подушки і сісти.
Каріна впала на спину і розкинула руки над головою.
— Оххх, Ані… Він найкласніший хлопець у світі, — голос подруги звучав дуже захоплено.

«Найкласнішим на світі» Нік залишався для Каріни весь перший навчальний місяць. На другий у них почалися сварки з приводу того, що він ніби почав бігати наліво. «Ніби» — тому що провина його офіційно так і не була доведена. Численні інформатори-доброзичливці раз у раз підкидали Каріні нових пліток з приводу того, з ким, де, коли і як Нік розважався в гуртожитку. Але для дівчини все це було пустою балаканиною.

Хлопець щоразу зворушливо доводив Каріні, що вона одна єдина і неповторна. Гарні слова, в особливо важких випадках — квіти, у вкрай важких — ще й банальні ведмедики з супермаркету — все це щоразу переконувало Каріну в тому, що Нік справді «найкласніший». Більше того, хлопець програмував її думки таким чином, щоб вона ще й себе вважала винною в надмірних ревнощах. Згодом, почувши чергові плітки, дівчина дорікала вже не йому, а лише собі, за те, що вірила всьому, що кажуть, і за те, що стільки разів через безглузді чутки «виносила мозок» коханому. 

Історія з підозрою у зрадах закінчилася тим, що Каріна запропонувала своєму плейбою переїхати з гуртожитку до її квартири. На той час вона вже три місяці як почала жити одна — її мама переїхала в приватний сектор до свого нового майже чоловіка. Нік і так часто ночував у неї, то чому було зовсім не переїхати? Хлопець трохи поламався для пристойності: незручно мовляв та й що мама скаже? Але через кілька днів усі його речі були у Каріни.