РОЗДІЛ III

За вікном пролітали будинки, вулиці змінювали одна одну. Так було, поки ми, нарешті, не в’їхали на територію Кхорнської мафії. Тут, серед густого лісу, буквально на відстані кілометру від міста,  і розкинувся головний штаб. Я розслаблено сиділа на сидінні, а навпроти мене, сиділи Варіса, та її лев, який, скрутившись клубочком, мирно спав біля неї.

— Ми в’їжджаємо в головний штаб, тому, нічого не чіпай руками, це може бути не безпечно. Не відходь від мене далеко, якщо не хочеш заблукати. Зрозуміла? – Варіса, яка до цього розглядала пейзажі за вікном, подивилася на мене і кивнула.

Водій зупинив машину, і вийшовши, відкрив нам двері.

Ми прямували коридорами до мого кабінету, аскери, які зустрічалися на шляху, здивовано дивилися на нас, але сказати щось, боялися.

Щойно ми опинилися в моєму кабінеті, я закрила двері на замок і вже звично підійшла до стіни. Через кілька хвилин, ми вже стояли перед драконом, який мені дуже зрадів.

— Варісо, знайомся- це Ніркес – моя здібність. Так само як і твій лев. – Я показала на лева, який в порівнянні з Ніркесом, здавався щойно народженим кошеням.

— Ух ти! – Дівчинка розглядала все навколо, але пам’ятаючи про моє попередження, не торкалася ні до чого.

— Варісо, ходімо, нам треба поговорити, - я попрямувала до кімнати відпочинку і, знявши маску, сіла на диван. Варіса опустилася на диван навпроти мене. — Я хочу, щоб ти приєдналася до мафії.

— Що? Ти жартуєш?

— Ні, я абсолютно серйозна.

— Але навіщо вам я? Я ж нічого не вмію!

— Я відчуваю, що насувається небезпека, не питай, що я маю на увазі, просто повір, - я зупинила її, бачачи, що вона хоче щось запитати, —  і саме тому, мені потрібні всі, хто може хоч якось допомогти. Якщо ти погодишся, я поставлю тебе до свого підрозділу, там тебе навчать всьому, що тобі може знадобитися на службі у мафії. Крім того, у цьому підрозділі, всі вже знають, хто я насправді.

— Але як? – Дівчина шоковано подивилася на мене.

— Ці хитрюги, поклали камери у моєму кабінеті  і зафіксували той момент, коли я зняла маску, тому, від них можеш нічого на приховувати.

— А ти впевнена, що вони нікому не розкажуть?

— Ми з ними домовилися, якщо вони розкажуть комусь, я згодую їх Ніркесу. Якщо не розкажуть, то ми будемо чудовою командою, у повному складі. І вони погодилися на цю домовленість, все-таки, вони Ніркеса побоюються. Ну то як?

— Гаразд, я згодна.

— Ось і чудово, - я встала і пройшла до виходу. Повернувшись у кабінет, я викликала Карісту. — Карісто, знайомся, це Варіса, новий член нашої мафії і конкретно мого підрозділу. Твоє завдання навчити її битися і підготувати до зустрічі з генеральною радою мафії.

— Як накажеш, бос. – Каріста вклонилася і вийшла.

Наступними у мій кабінет завітали Таріас та Земкір – капітан «Нічних шакалів» - аскери з нічними здібностями (перевертні, але не всі).

— Таріасе, Земкіре, я хочу, щоб ви посилили бойову підготовку своїх підрозділів, і передайте, те саме іншим.

— А які на це причини, бос?

— Насувається небезпека. – Вони переглянулися і більше нічого не питали, всі в мафії знають, що мої пророцтва завжди збуваються. Вони покинули кабінет, а я поринула в роздуми.